Заїкання – це порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судорожним станом м'язів мовленнєвого апарату.
Форми: невротична і неврозоподібна.
Можна вказати такі причини рецидивів заїкання:
— погані соціально-побутові умови (нервова обстановка, грубе поводження з дитиною, перевантаження нервової системи навчанням, додатковими заняттями, роботою, психічне перенапруження);
— недостатньо міцне закріплення успіху в процесі логопедичних занять, відсутність диспансеризації;
— недостатньо глибоке перевиховання особистості, що заїкається;
— неповне усунення вторинних психічних нашарувань, "грунту", на якому виникло заїкання, наприклад, ущемлені, пригнічені емоції;
— напружені відносини з оточуючими,
— мляво текучі хронічні захворювання і т. д.;
— хвороби, що виснажують нервову систему;
— психічні травми;
-дефіцит уваги ;
— порушення режимів діяльності, а також режимів сну, харчування, відпочинку;
— неусунення травмуючого , постійно діючого фактору, наприклад, заїкувата мати або батько та ін.