Цілі формування ВЕЗ та шляхи їх реалізації

Цілі формування ВЕЗ Шляхи реалізації
1. Насичення внутрішнього ринку високоякісною продукцією (у першу чергу імортозамінюючими товарами) За допомогою іноземного капіталу організується імпортозамінююче виробництво.
2. Включення в міжнародний поділ праці у виробничій сфері, сфері туризму, культури і т.д., що веде до збільшення валютних надходжень. Залучення іноземних інвесторів, дозвіл наймати нерезидентів країни функціонування ВЕЗ, спрощення режиму в'їзду і виїзду іноземних громадян.
3. Впровадження у виробництво вітчизняних і іноземних науково-тех- нічних розробок та інноваційних інструментів. Пільговий режим оподаткування інноваційних проектів, стимулювання науково-технічних розробок, система державного інвестування, преференційні державні кредити.
4. Навчання і підготовка кваліфікованих робітників, інженерів, господарських і управлінських кадрів. Адаптація до закордонного досвіду, знання сучасних технологій та адміністративного менеджменту.
5. Стимулювання економічного розвитку території чи конкретної галузі виробництва. Пільговий режим оподаткування, свобода господарської діяльності.
6. Залучення іноземного капіталу (для слаборозвинених держав). Пільговий режим оподаткування, сприятливі валютно-фінансові умови, можливість виходу іноземних інвесторів на новий ринок, спрощення режиму в'їзду і виїзду іноземних громадян та процедур реєстрації підприємств.
7. Перехід від адміністративних методів функціонування до ринкового (для пост-комуністичних держав). Перевірка ефективності ринкової економіки на прикладі ВЕЗ. Більша, ніж на інших територіях країни, свобода господарської діяльності; пільговий режим оподаткування.
8. Стимулювання промислового експорту. Митні пільги, сприятливі валютно-фі- нансові умови.
9. Зменшення безробіття. Створення нових робочих місць.

го W PQ

X А

§ ІЗ

OQ X X

* І оЗ S И О

О S

Рн О X л

03 ^ à

£

Продовження таблиці 8.2.3.

Технополіс (від грецького techne — майстерність, polis — місто, поширені в Японії) — місто і прилегла до нього територія, де розміщені органічно пов'язані підприємства високотехнологічних галузей промисловості, науково-дослідні інститути, вузи, що готують для технополісу наукові та інженерні кадри, житлова забудова із сучасною виробничою і соціальною інфраструктурою. Основна мета їх створення — перерозподіл промисловості з центра до периферії; інтенсифікація наукових розробок за рахунок активізації діяльності місцевих університетів; переорієнтація промисловості на розвиток наукомістких і енергозберігаючих технологій; прискорення процесу впровадження розробок та ін. Передбачено заходи кредитного і податкового стимулювання (наприклад, підприємствам з високою технологічною часткою дозволяється списувати в перший рік функціонування 30% вартості устаткування і 15% вартості будинків і споруд; держава бере на себе третину витрат на проведенню досліджень роз- ташованими тут науковими лабораторіями і місцевими фірмами).

à

<L>

33 S

.s S

CQ О en

<L>

Л> X

X S

•JQ О

X

<o X

u

Створені для розвитку одного виду діяльності — банківська, аграрна в агрополісах, екологічна в екопарках, туристична, ін. Наприклад, зона одного виду діяльності розташована в Ізраїлі біля Тель-Авіва створена для торгівлі алмазами і функціонування алмазної біржі країни. Але найбільш розповсюдженим видом сервісних ВЕЗ є офшорні зони. Офшорні операції за своїм змістом становлять собою фінансовий інструмент, що, не порушуючи чинне законодавство, використовується для планування і мінімізації оподатковування та для захисту комерційної таємниці. Крім усунення подвійного оподаткування для стимулювання міжнародного комерційного обороту використовуєть- ся принцип мінімізації податків на легальній основі.

го W CQ

S а

>

a »

 Кількість різних типів ВЕЗ в економічно розвинутих країнах Заходу вже перевищує 250, приблизно 90 з них знаходяться в Західній Європі. У США загальне число ВЕЗ перевищує 130. Країни Східної Європи почали застосовувати ВЕЗ як форму інтеграції до світового господарства

Зони багатогалузевого призначення або комплексні зони — поєднують характерні риси всіх інших зон (наприклад, зона «Манаус» у Бразилії). Єврорегіони — добровільне об'єднання прикордонних областей різних держав, насамперед у господарській сфері, з метою інтенсифікації зв'язків один з одним не на міждержавному, а на регіональному рівні. Вищі органи влади кожної країни, які здійснюють свою діяльність у рамках єврорегіону, делегують даній області повноваження, що сприяють інтенсифікації прикордонних зв'язків. Активну участь створенні еврорегіону приймають Польща, Словаччина, Чехія, Угор- щина, а також Україна і Бєларусь.

0

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *