Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. В залежності від того, які мовленнєві центри були уражені, розрізняють сенсорну і моторну алалії.
У вивченні алалії великий внесок внесли Г. Гуцман (1894), А. Лібман (1900), М.В. Богданов — Березовський, а в більш пізній час М.Є. Хватецев, М.М. Трауготт, В.В. Орфінская, Р.Е. Левіна, Є.Ф. Соботович, В.А. Ковшиков та інші дослідники.
Причини алалії
Під час внутрішньоутробного розвитку:• інтоксикації• хронічні захворювання матері• порушення кровообігу плодуПід час пологів:• мозкові крововиливи, гематоми• асфіксія• пологові травмиУ ранньому віці дитини:• травми голови• інфекційні захворювання ЦНС (менінгіт, менінгоенцефаліт)
Для алалії характерне порушення всіх підсистем мови: синтаксичної, морфологічної, лексичної і фонематичної. Аграматизмів, розлади пошуку слів, труднощі "вибору" фонем і встановлення порядку їх слідування, порушення складової структури слів — це типові прояви моторної алалії. Крім цього у багатьох дітей з алалією проявляються неврологічні та психопатологічні порушення. Рівень мовного розвитку у дітей може коливатися від майже повної відсутності мовлення до незначних відхилень у функціонуванні мовних підсистем.