Розкрийте основні напрямки і завдання відновлювального навчання при різних формах афазії.

 На сьогодні загальновизнаним є той факт,що в основі відновлення мовленнєвих та іншихє явище компенсації двох видів: прямої та обхідної,що обумовлює наявність двох оосновних видів спрямованого впливу на порушені функції.Коли провідне місце у порушенні функції займає її інактивність (блокування,гальмування функцій),основний шлях відновлення порушеної функції – це розгальмування,відновлення синоптичної проводимості.Відновлювальне навчання основане на якостях та особливостях гол.мозку(індивідуальній здатності до компенсації.)Прямі розгальмівні методи використовують на початковій стадії захворювання і розраховані на активізацію резервних внутрішньо-функціональних можливостях.Обхідні методи спрямовані на компенсацію і перебудову самої порушеної функції завдяки міжфункціональним перестроям. Відновлювальне навчання проводиться за спеціально розробленою програмою,яка включає в себе певні методи і завдання роботи в залежності від форми афазії та ступеня вираженості дефекту,а також етапи захворювання індивідуальних особливостей мовлення.

 Охарактеризуйте основні завдання і принципи відновлювального навчання при афазії.

 Три групи принципів за Л.Цветковою:психофізіологічні,психологічні, психолого-педагогічні.

 Психофізіологічні принципи

 1.принцип кваліфікації дефекту – дозволяє намітити постановку диференційованих завдань і застосування адекватних порушенню методів.

 2.використання збережених аналізаторних систем в якості опори при навчанні – заснований на вченні про функціональні системи та їх пластичність.

 3.Створення нових функціональних систем,що передбачає залучення інших ланцюгів на основі нових аферентацій.

 4. Принцип опори на різні рівні організації психічних функцій означає,що відновлювальне навчання повинно враховувати наявність різних рівнів функціональної системи,на яких може бути реалізована уражена функція.

 5.принцип контролю. – заснований на положенні,що лише постійний потік зворотної сигналізації забезпечує злиття дії з вихідним наміром і своєчасну корекцію помилок.

 Психологічні принципи

 1.принцип врахування особистості хворого – навчання повинно виходити із завдань лікування людини,відновлення функцій конкретного індивіда,а не з завдань ізольованого відновлення певних навичок.

 2.принцип опори на збереженні форми вербальної і невербальної діяльності хворого – опора на збережені форми діяльності(ігрова діяльність,співи,читання віршів.)

 3.принцип опори на предметну діяльність – необхідно створювати методи відновлення за допомогою діяльності хворого.

 4.принцип організації діяльності хворго – важливою є організація цієї діяльності,керівництво.

 5.принцип програмованого навчання – передбачає розробку розробку програм,які складаються із серій послідовних операцій.

 Психолого-педагогічні принципи

 1.”принцип від простого до складного” – слід детально підбирати складність матеріалу в кожному випадку при кожній формі афазії.

 2.врахування обсягу та різноманітності матеріалу – вербального і картинного.

 3.врахування складності вербального матеріалу,об’єктивних а суб’єктивних (для кожного хворого) особливостей лексики,фонетичної складності ,довжини слів,фраз,тексту.

 4. врахування емоційної складності вербального матеріалу.

 

 Види відновного навчання:

 Індивідуальна робота:

 — Спрямована на подолання первинного дефекту мови;

 — Відновлення здатності до розуміння і самостійного побудови мовного висловлювання;

 — Відновлення активних форм вербальної поведінки;

 — Подолання вторинних (системних) порушень мовлення.

 Групова робота:

 — Спрямована на відновлення психологічного контакту з навколишнім світом;

 — Відновлення вербальної і невербальної комунікації хворих;

 — Подолання змін особистості і емоційних порушень;

 — Створення мотивів мовного спілкування;

 — Розгальмування мовних і немовних форм комунікації.

 

 Завдання відновного навчання:

 1. Відновлення мовлення як психічної функції, а не пристосування хворого до дефекту.

 2. Відновлення діяльності мовного спілкування, а не ізольованих приватних сенсомоторних операцій мови.

 3. Відновлення, насамперед, комунікативної функції мови, а не окремих її сторін (повторення, називання і т. Д.).

 4. Повернення хворого в нормальну соціальну середу, а не в спрощену.

 

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *