Охарактеризуйте основні види мовленнєвих порушень в усному і писемному мовленні.

 Порушення усного мовлення складається з 9 форм:

 Дисфонія( афонія) –це розлад або відсутність фонації в наслідок патологічних змін голосового апарату.

 Брадилалія- патологічно сповільнене мовл.

 Тахілалія- патолог. прискорення мовл.

 Заїкання- це порушення мови, в результаті  якого виникає мимовільне повторення, розтягування, неповна вимова або навіть пропускання слів або звуків.

 Дислалія- порушення звуковимови при нормальному слухові і збрераеженій інервації мовл. апарату.

 Риналалія- порушення тембру голосу і звіковимови обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовл. апарату.

 Дизартрія-порушення звукової сторони обумовлене недостатністю інервації мовл. апарату.

 Алалія – відсутність або не до розвинення мовл в наслідок органічного ураження мовл. зон кори гол. моз.

 Афазія— повна або часткова втрата мовл.обумовлена локальними ураженнями гол.моз. (мозг. травми, крововиливи).

 Порушення писемного мовлення 2 форми

 1.Дислексія- часткове специфічне порушення процесу читання яке характ. труднощі у розпізнаванні літер, злиття літер у склади чи слова. Алексія повна відсутність навичок читання.

 2.Дисграфія- частковий розлад процесу письма, яке виражається специфічними і стійкими помилками, які зумовлені не сформованістю або порушенням функцій, що забезпечують процес письма.Лінгвістичні порушення поділяються на:1) фонетичні — неправильна вимова одного чи групи звуків (сонорних, шиплячих, свистячих; порушення за твердістю-м'якістю, глухістю-дзвінкістю приголосних звуків тощо);

 2) лексико-граматичні, що характеризуються обмеженим словниковим запасом, неправильним узгодженням слів у фразі, не договорюванням, перестановкою, неправильним використанням прийменників, відмінків, збідненою фразою тощо);

 3) мелодико-інтонаційні, які спостерігаються у процесі неправильного використання наголосів (логічний — у фразі, граматичний — у слові), а також порушення, пов'язані з силою, висотою, тембром голосу (тихий, здавлений, хрипкий, невиразний, писклявий, глухий, не модульований, неприродній);

 4) темпо-ритмічні, для яких властиві прискорений, уповільнений, переривчастий темпи (необґрунтовані паузи, спотикання, скандування звуків і слів, запинки несудомного (фізіологічні ітерації, полтерн) та судомного характеру (різні форми заїкання);

 5) порушення писемного мовлення:

 а) порушення письма, що полягає в неправильному перешифруванні фонеми у графему, недописуванні, пропусках і плутанні літер у слові, написанні за межі рядка тощо;

 б) порушення читання (заміна і плутання звуків, читання по літерах, перекручування звуко-складової структури слова, порушене розуміння прочитаного, аграматизми тощо).

 
 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *