Зміст навчальної дисципліни ЕКОЛОГІЯ (ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ)
ЛЮДИНА І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Повинні знати: предмет екології, історію виникнення та розвитку екології,
місце екології в системі біологічних наук, структуру і завдання сучасної екології, екосистему
Повинні вміти: орієнтуватися в екологічних школах, виділяти етапи розвитку екології, формулювати предмет і завдання екології, спів ставляти стан літосфери, парнікового ефекту та водного стану Землі.
Міжпредметні зв’язки: Учбовий курс „ Екологія (Основи екології) ” припускає знайомство з основними положеннями сучасної екології, розглядає будову і функціонування біосфери нашої планети, показує шляхи впливу людини на природне середовище і її компоненти та способи екологізації господарської діяльності людини, як і екологізації менталітету людства в цілому. Зв’язок з географією та соціологією.
Змістовний блок 2.05.02
ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Повинні знати: підходи до визначення та критерії виділення популяцій,
структурну організацію популяцій, розподіл енергії в організмах та популяціях, екологічні фактори, класифікації екологічних факторів. , вплив людської діяльності на всі сфери Землі.
Повинні вміти: формулювати поняття про популяцію, формулювати основні закони, принципи, правила популяційної екології, формулювати поняття екологічної валентності виду, розрізняти основні шляхи адаптацій живих організмів до змін умов середовища, чітке розуміння біосфери та екосфери.
Міжпредметні зв’язки: Актуальністькурсу визначається розкриттям природи взаємозв’язку компонентів екосистеми та біосфери як глобальної екосистеми в історичному розвитку, встановленням ідей, що мають основоположне значення для формування сучасних уявлень про екологію і аналізом на даній основі впливів на навколишнє середовище. Зв’язок з біологією.
Змістовний блок 2.05.03
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І НАВКОЛИШНЄ
СЕРЕДОВИЩЕ
Повинні знати: принципи та приклади екологічних класифікацій організмів, основні елементи екосистем, відмінності екосистем і біогеоценозів, склад і морфологію екосистем, типи екосистем
Повинні вміти: виділяти екосистеми на місцевості, будувати схему біологічного кругообігу речовин, диференціювати екосистему на трофічні групи, складати схеми кругообігу води в біосфері
Міжпредметні зв’язки: Ефективне засвоєння дисципліни ґрунтується на знанні понятійно-термінологічного апарату, оскільки базисом для викладання даної дисципліни є вчення про навколишнє середовище (з урахуванням усіх складових).
Змістовний блок 2.05.04
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ
ТА ЗАКОНОДАВСТВО
Повинні знати: визначення біосфери, її межі та склад, визначення ноосфери по В.І.Вернадському, геохімічну роль живої речовини в біосфері,
причини стабільності біосфери, космічну роль біосфери
Повинні вміти: визначати причини стабільності біосфери, визначати проблеми ноосфери, планувати і здійснювати заходи щодо охорони природи;
розумно поєднувати господарські і екологічні інтереси.
Міжпредметні зв’язки: Знання умов та чинників формування різноманітних впливів на людину і довкілля, соціально-економічні аспекти проблематики, підґрунтям до цієї дисципліни можна вважати переважну більшість дисциплін усіх циклів підготовки молодшого спеціаліста.
Критерiї оцiнювання рівня володіння студентами теоретичними знаннями
| Рiвнi навчальних досягнень студентів | Бали | Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентів |
| І. Початковий | 1 | Студент володiє навчальним матерiалом на рiвнi розпiзнавання явищ природи, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують вiдповiдi “так” чи “нi”. |
| 2 | Студент описує природнi явища на основi свого попереднього досвiду, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують однослiвної вiдповiдi. | |
| 3 | Студент за допомогою викладача описує явище або його частини у зв’язаному виглядi без пояснень вiдповiдних причин. | |
| ІІ. Середнiй | 4 | Студент за допомогою викладача описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матерiалi пiдручника, розповiдях викладача тощо. |
| 5 | Студент описує явища, вiдтворює значну частину навчального матерiалу, знає принципи та приклади екологічних явищ | |
| 6 | Студент може зi сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi (власнi, iнших студентів), виявляє елементарнi знання основних положень (законiв, понять, явищ). | |
| ІІІ. Достатнiй | 7 | Студент може пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi, виявляє знання i розумiння основних положень (законiв, понять, формул, теорiй). |
| 8 | Студент умiє пояснювати явища, аналiзувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зi сторонньою допомогою (викладача, одногрупників тощо) робити висновки. | |
| 9 | Студент вiльно володiє вивченим матерiалом у стандартних ситуацiях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на пiдтвердження власних думок. | |
| ІV. Високий | 10 | Студент вiльно володiє вивченим матерiалом, умiло послуговується науковою термiнологiєю, вмiє опрацьовувати наукову iнформацiю (знаходити новi факти, явища, iдеї, самостiйно використовувати їх вiдповiдно до поставленої мети тощо). |
| 11 | Студент на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної прогами оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання. | |
| 12 | Студент вільно володіє прогамовим матеріалом, виявляє здібності, вміє самостійно поставити мету дослідження, вказує шляхи її реалізації, робить аналіз та висновки. |
Оцiнювання рiвня володiння студентами практичними умiннями та навичками здiйснюється за результатами виконання фронтальних лабораторних робiт та експериментальних задач. При цьому необхiдно враховувати вмiння студента:
- планувати проведення дослiдiв чи спостережень;
- проводити спостереження, знiмати покази приладiв;
- оформляти результати дослiдження (складати таблицi, будувати графiки тощо);
- визначати та обчислювати похибки вимiрювання;
- робити проведеного експерименту чи спостереження.
Додатково поставленi лабораторнi (експериментальнi) роботи викладач може використовувати для створення проблемних ситуацiй, мотивацiї дiяльностi студентів пiд час вивчення нового матерiалу, з метою вдосконалення практичних умiнь i навичок. Такi роботи, як правило, не оцiнюються.
Основна частина лабораторних робiт виконується пiсля вивчення вiдповiдного навчального матерiалу на етапi закрiплення та узагальнення знань i вмiнь студентів або пiд час тематичного оцінювання.
Обов’язковим при оцiнюваннi для всiх рiвнiв є врахування дотримання студентами правил технiки безпеки пiд час виконання фронтальних лабораторних робiт. При оцiнюваннi практичних знань та вмiнь студентiв потрiбно користуватися характеристиками рiвнiв оволодiння цими умiннями, поданими нижче.