Стійкі труднощі, які виникають у дітей із ЗНМ під час опанування навичками читання та письма, привертають серйозну увагу логопедів та психологів.
- Важливими напрямами профілактики порушень писемного мовлення в дітей із ЗНМ на логопедичних заняттях можна вважати:
- розвиток модально специфічних функцій слухового та зорового аналізаторів, їх аналітико-синтетичної діяльності (слухової уваги, слухомовленнєвої пам’яті, фонетичного, інтонаційного, фонематичного слуху; зорового сприймання, достатньо диференційних зорових та зорово-просторових уявлень, зорового аналізу та синтезу, навичок мисленнєвого переміщення та трансформації зорових образів);
- формування кінестетичного, кінетичного, конструктивного праксису, дрібної моторики пальців рук та графо-моторних навичок ;
- розвиток сукцесивних, симультанних процесів;
- формування мнестичних та мисленнєвих операцій;
- розвиток мотиваційної, емоційно-вольової сфер, навичок саморегуляції та саконтролю;
- безпосередньо формування необхідного обсягу усно-мовленнєвих та мовних умінь і навичок.
Отже, профілактика порушень писемного мовлення в дітей із ЗНМ повинна здійснюватися у дошкільний період їхнього розвитку із застосуванням комплексного та системного підходів та з урахуванням етіопатогенезу й структури їхньої мовленнєвої вади.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ПРОФІЛАКТИКИ дисграфій у дітей із знм
1. Формування звуковимови, уточнення артикуляції звуків.
2. Розвиток фонематичного слуху, фонематичного аналізу і синтезу слів, фонематичних уявлень.
3. Розширення словникового запасу, збагачення активного словника.
4. Розвиток мислення, пам'яті, слухової і зорової уваги.
5. Формування зв'язного мовлення: необхідно навчити дітей різним видам переказу (докладного, вибіркового, короткому), складанню розповіді по серії картинок, по одній сюжетній картинці, за запропонованим планом, за заданим початком або кінцем і т.д.
6. Удосконалення просторово-часових орієнтувань у собі, на аркуші паперу, розвиток здібностей до запам'ятовування, автоматизації та відтворення серій, що включають кілька різних рухів (тест Озерецкого "Кулак — ребро — долоня"), проби Хеда.
7. Розвиток дрібної моторики рук з використанням масажу і самомасажу пальців, ігор з пальчиками, обведення, штрихування, роботи з ножицями, пластиліном і ін.
8. Розвиток тактильних відчуттів.
9. Розширення "поля зору" дитини.
10. Підготовка до навчання грамоті: знайомство з основними поняттями (речення, слово, склад, буква, звук), складання схем і т.д.
Вирішення всіх цих завдань допомагає сформувати базу для оволодіння шкільними знаннями.