Висота вікна у пробці знаходиться за формулою
(2.6)
При проведенні проектних розрахунків орієнтовне значення перекриття по хорді у середньому перерізі корпусу ( по осі трубопроводу) визначається за формулою
, (2.7)
де m – число проходів;
n — величина перекриття, мм;
DN – умовний діаметр, мм;
А – коефіцієнт, який залежить від тиску середовища;
PN – умовний тиск, кгс/см2.
Значення коефіцієнта А слід приймати при тиску PN ≤ 10 кгс/см2 А = 1,5; при PN ≥ 16 кгс/см2 А = 2,5.
Середній діаметр для середнього перерізу корпусу визначається за формулою
. (2.8)
Центральний кут у середньому перерізі, який відповідний перекриттю n, можна знайти із трикутника АЕС (рисунок 2.7). Оскільки
,
то
. (2.9)
1 — корпус; 2 — пробка
Рисунок 2.7 — Схема перекриття крана
Довжина дуги перекриття, яка відповідає номінальному значенню перекриття, визначається за формулою
. (2.10)
Діаметри пробки у перерізах А-А і Б-Б (рисунокі1.1) на рівнях верхньої і нижньої основи трапеції вікна корпусу можна знайти із умови збереження постійної довжини дуги L по всій висоті вікна
; (2.11)
, (2.12)
де k — конусність пробки (корпусу).
Конусність пробки (корпусу) k у більшості випадків приймають 1:6 або 1:7. При виборі конусності звичайно враховується наступне: чим менший кут конусності, тим менше осьове зусилля вздовж пробки вимагається для створення необхідного питомого тиску на ущільнювальних поверхнях. Проте при цьому зростає небезпека заклинювання пробки у корпусі і можливість задирання ущільнювальних поверхонь пробки або корпусу. При збільшенні кута конусності навпаки осьове зусилля збільшується, а імовірність задирання зменшується. Тому при конструюванні кранів із матеріалів, які мають добрі антифрикційні властивості (наприклад, чавун, латунь, бронза), рекомендується конусність 1:7, оскільки при цьому легше створити необхідний питомий тиск на ущільнювальних поверхнях і отримати необхідну герметичність. Для кранів загального призначення на тиск PNі=і10ікгс/см2 стандартами передбачається конусність тільки 1:7.
Довжини дуг, які відповідають проходам у верхньому і нижньому перерізах (рисунокі2.1), знаходяться за формулами
; (2.13)
. (2.14)
Оскільки нам відомі довжини дуг і діаметри у верхньому і нижньому перерізах, то кути і (рисунокі2.1) відповідно визначаються за формулами
, (2.15)
. (2.16)
Ширини вікон у корпусі в перерізах А-А і Б-Б (хорди, які відповідають відповідно кутам і ) будуть дорівнювати
, (2.17)
. (2.18)
Визначені таким чином розміри вікна забезпечують постійну величину перекриття в горизонтальних перерізах по всій висоті вікна.
Найбільша ширина вікна в пробці буде у перерізі В-В (рисунокі2.1) і її можна визначити за формулою
. (2.19)
Розміри корпусу крана a і b повинні забезпечувати мінімальну величину перекриття при зміні взаємного розміщення пробки і корпусу під час експлуатації. Крім цього необхідно враховувати технологічність виготовлення крана.
Оскільки пробка має форму зрізаного конуса, то величина а визначається за такою формулою:
, (2.20)
де — половина кута при вершині конуса;
m – величина запасу конусу пробки, яка виключає можливість зависання пробки в процесі притирання.
У таблиці 2.3 приведено рекомендовані значення величини m у залежності від діаметра.
Таблиця 2.3 – Значення величини запасу конусу пробки
Умовний діаметр DN, мм | 3…32 | 40…200 | 250…1000 |
Величина запасу m, мм | До 2 | 2…5 | 5…10 |
Величина b визначається за формулою
. (2.21)
При проектуванні кранів, особливо сальникових, рекомендується у верхній частині конуса пробки передбачати циліндричний пояс висотою hц.
Висота циліндричного поясу
, (2.22)
де t – запас на зазор між шайбою і корпусом.
Рекомендується приймати t = 1…2 мм.
У нижній частині корпусу при проектуванні необхідно передбачати циліндричну ділянку або канавку. Її висота вибирається з таким розрахунком, щоб у процесі експлуатації пробка не впиралася в дно корпусу або у шайбу (у натяжних кранів):
, (2.23)
де hз — запас на зазор між пробкою і дном корпусу.
Рекомендується приймати hз= 1,5…2 мм, а значення виходу пробки згідно з таблицею 2.2
Верхній діаметр конуса корпусу і пробки
; (2.24)
, (2.25)
де Dк – верхній діаметр конуса корпусу;
Dп — верхній діаметр конуса пробки;
hк і hп відповідно висоти від середнього перерізу до верхньої основи конусу корпуса і пробки.
Згідно з рисунком 2.5
, . (2.26)
Половина кута при вершині конуса
. (2.27)
Довжина твірної конуса контакту корпусу з пробкою визначається за формулою
. (2.28)
Висота вікна корпусу по твірній конуса
. (2.29)
Половина центрального кута вікна у середньому перерізі
. (2.30)
Площа поверхні контакту пробки з корпусом наближено визначається за формулою
. (2.31)