Вибір арматури

При проектуванні і будівництві систем газопостачання, а також при газооснащенні  агрегатів та апаратів  на промислових і комунально-побутових підприємствах вибір  арматури визначається проектною організацією з врахуванням не тільки фізико-хімічних властивостей, тиску і температури робочого  середовища і навколишнього повітря, але також з врахуванням вимог чинних нормативних документів.

Конструкція вибраної  арматури і матеріали, з яких виготовляються її деталі, повинні забезпечувати надійну і безпечну експлуатацію систем газопостачання при заданих параметрах. Це пояснюється тим, що вибухо- і пожежонебезпека горючих газів ставлять  до запірної арматури підвищені вимоги. Таким чином, застосована  на газопроводах арматура повинна  бути  призначена для газового середовища. Однак, для систем газопостачання може бути застосована арматура загального призначення  за умови виконання додаткових робіт із притирання і випробування  затвора на герметичність. Електроустаткування приводів  та  інших елементів трубопровідної арматури повинні відповідати  вимогам вибухобезпеки, зазначеним у ПУЕ.

Основними вимогами, що ставляться до запірної арматури, яка використовується на газопроводах,  (викладеними у порядку за ступенем  їх важливості), є міцність і герметичність;  відключення незалежно від напрямку руху газів (вибір класу герметичності залежно від призначення арматури: 1-й клас — арматура для вибухонебезпечних і токсичних середовищ; 2-й клас — арматура  для пожежонебезпечних  середовищ; 3-й клас — арматура для інших  середовищ); корозійна стійкість; вибухобезпечність; надійність  роботи в експлуатації і простота обслуговування; швидкість закривання і відкривання; мінімальний гідравлічний опір проходу газу; можливість регулювання проходу газу; невелика будівельна довжина; невеликі маса і габаритні розміри. Необхідна міцність арматури обумовлюється в основному  робочим тиском і температурою, що практично можуть  мати будь-яке значення в досить широкому діапазоні залежно від технології конкретних виробництв.

При виборі арматури для газопроводів необхідно  враховувати такі  властивості металів.

1  Гази не впливають на чорні метали, тому арматура, як і  інше  обладнання, може бути сталевою  і чавунною. При цьому слід  враховувати, що  через недостатньо високі механічні властивості чавунна арматура може  застосовуватися при тиску, на який  вона розрахована, але не більшому,  ніж 1,6 МПа. При використанні чавунної  арматури особливо важливо виключити  умови,  за яких її фланці працюють  на згин. При цьому у певних місцях встановлюються  компенсатори. Нормативні документи обмежують  застосування чавунної арматури у вибухонебезпечних умовах. Необхідно враховувати вплив низьких температур на міцність матеріалів і  стійкість ущільнень, на допуски деталей і  зміну зазорів, на виникнення  заїдань.

2  Гази, що містять значні кількості сірководню, впливають  на бронзу та інші мідні сплави, тому не рекомендується використовувати арматуру з бронзовими ущільнювальними поверхнями (кільцями). Одночасно слід  мати на увазі, що  якщо ущільнювальні поверхні сідла і затвора проточені на відповідних деталях із чорних металів (тобто без підкладних кілець із нержавіючої сталі і кольорових металів), ці поверхні піддаються швидкому зношуванню у робочих умовах і корозії при складському зберіганні.

3  При вмісті сірководню не більше 2 г на 100 м3 газ дуже мало взаємодіє з мідними сплави. Як відомо, арматуру для квартирних газових  приладів виготовляють із мідних сплавів і тому працює вона задовільно.

4  Нержавіючі сталі стійкі у середовищі газу й одночасно характеризуються  більшою стійкістю від корозії при складському зберіганні.  Для відповідальної дорогої  арматури  можна  рекомендувати  вставні ущільнювальні  кільця з   нержавіючої   сталі.

5 Ущільнювальні кільця з бабіту перевірені практикою і можуть бути рекомендовані для горючих  газів для арматури вентильного типу на низькі температури.

6 Ущільнювальні кільця з гуми застосовують в арматурі вентильного типу лише при температурах до 50 °С и тиску до 1,0 МПа.

7  При зберіганні і транспортуванні горючих  газів необхідна мінімальна теплоємність  арматури, так, щоб при її включенні час охолодження до температури рідини був як можна меншим. Корпус арматури повинен мати мінімальну металоємність при досить високій міцності.

При зберіганні, монтажі та  експлуатації трубопровідної арматури необхідно виконувати такі вимоги:

— перед встановленням арматури трубопровід повинен бути ретельно очищений від  бруду, піску й окалини;

— арматуру, на корпусі якої є стрілка, що вказує напрямок  руху середовища, треба установлювати на трубопроводі так, щоб напрям  руху середовища і стрілка збігалися;

— при монтажі фланцевої арматури необхідно, щоб фланці й отвори під болти збігалися з отворами на фланцях арматури; затягувати болти слід рівномірно за допомогою гайкового ключа;

— місце установлювання арматури повинно бути достатньо освітленим, а проходи між  арматурою і будівельними конструкціями повинні прийматися у відповідності з чинними нормами для забезпечення безпечного обслуговування;

— при гідравлічному випробуванні  трубопроводу на міцність затвори арматури повинні  бути  повністю  відкриті;

— використовувати запірну арматуру як  регулювальну  або дроселю вальну  не допускається; запірну арматуру слід відкривати повністю до упора і закривати з нормальним зусиллям для створення щільності; при закриванні  і відкриванні арматури застосовувати додаткові важелі не допускається;

— зовнішню різьбу шпинделів  необхідно змазувати  не  рідше  одного  разу  на місяць;

— зберігати арматуру на складі необхідно в упаковці заводу-виготовлювача  або  в неупакованому вигляді  (обов’язково з заглушками) на стелажах у сухому приміщенні. При тривалому зберіганні  кожні півроку необхідно змінювати мастило на  оброблених поверхнях  виробів і видаляти виявлений бруд чи іржу;

— використовувати арматуру строго за призначенням відповідно до вказівок  технічного паспорту, технічних умов, стандартів або  в особливих умовах -замовлення;

— забороняється проводити  роботи з усуненню дефектів і перебивати сальник за наявності тиску в газопроводі;

— сальникові  болти і шпильки слід підтягувати рівномірно, щоб  уникнути перекосів;

— при  виявленні   нещільностей  у  прокладках   (між  корпусом і кришкою) і у затворах арматуру необхідно зняти з газопроводу,  розібрати і ретельно оглянути. Дефекти на ущільнювальних поверхнях необхідно усунути приточуванням або притиранням (можливість подібного ремонту  передбачена   конструкцією);

— арматуру, призначену для особливо відповідальних установок, що  знаходяться в експлуатації, резерві  або ремонті, приймати на облік і реєструвати  у спеціальному журналі із вказівкою часу встановлення, огляду і ремонту, виду ремонту і стану після нього;

— обслуговуючий персонал, що проводить роботи з консервації і розконсервації арматури, зобов’язаний мати індивідуальні засоби захисту (рукавиці, спецодяг, окуляри тощо) і дотримуватися  вимог протипожежної безпеки.

Крім того, поворотні крани і затвори повинні мати обмежувачі повороту і покажчики положення «Відкрито-Закрито», а засуви з невисувним шпинделем — покажчики ступеня їх відкриття. Крани з умовним проходом до 80 мм повинні мати риску, яка  вказує напрямок проходу газу в пробці.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *