Величина перекриття визначається наступними факторами

станом середовища (газоподібні середовища, а також малов’язкі нафтопродукти вимагають значно більшого перекриття, ніж такі речовини як смола, олива, нафта тощо);

— умовним проходом (чим більше значення умовного проходу, тим більша має бути величина перекриття, оскільки ймовірність неточності мікрогеометрії ущільнювальних поверхонь пробки і корпусу з збільшенням їх розмірів зростає);

— робочим тиском середовища. Якби досконало не були виготовлені контактні поверхні пробки і корпусу, між ними завжди є зазори за рахунок рисок від різця, абразиву, який використовується для притирання тощо. Оскільки зазори утворюють неначе лабіринт, тиск рідини ,яка протікає в них, різко зменшується і в певній точці перекриття надлишковий тиск стає рівним нулю, тобто середовище далі не проникає. Отже, чим більший буде тиск середовища, тим більшим повинна бути величина перекриття.

Інколи номінальне значення величини перекриття залежить і від інших факторів, наприклад, температурного режиму роботи арматури, наявності змащення тощо.

На графіку (рисунок 2.4) наведені залежності між перекриттям, віднесеним до діаметра умовного проходу і діаметром умовного проходу.

Оскільки зі збільшенням діаметра умовного проходу відносна величина перекриття зменшується і наближається до сталої величини, то ці криві можна описати такою залежністю [4]:

, (2.4)

де n — величина перекриття, мм;

DN – діаметр умовного проходу пробки крана, мм;

k₁, k₂, k₃ – коефіцієнти, які залежать від типу крана, середовища і тиску.

Загальна закономірність кривих у тому, що зі збільшенням діаметра умовного проходу величина відносного перекриття зменшується, наближаючись до якоїсь постійної величини.

У таблиці 2.1 приведено значення коефіцієнтів k₁, k₂, k₃, які рекомендовано приймати авторами [4].

1 — крани прохідні натяжні латунні для газу, PN =0,1 кгс/см²; 2 – крани

прохідні натяжні латунні для газу, PN = 1 кгс/см²; 3 — крани прохідні

натяжні латунні для рідких середовищ, PN = 6 кгс/см²; 4 — крани прохідні сальникові латунні, PN =10 кгс/см²; 5 — крани прохідні натяжні чавунні для газу, PN =1 кгс/см²; 6 крани прохідні для рідких середовищ,

PN =6 кгс/см²; 7 — крани прохідні сальникові чавунні, PN -10 кгс/см²;

8 — крани триходові сальникові чавунні, PN =6 кгс/см²

Рисунок 2.4 — Графік залежності відносної величини

перекриття від діаметра умовного проходу

Таблиця 2.1 — Значення коефіцієнтів k₁, k₂, k₃

Висота верхньої частини конуса пробки ( від верху вікна до циліндричного пояска) приймається рівною величині дуги перекриття L (рисунок2.5). Висота нижньої частини конуса пробки приймається рівною

, (2.5)

де — — висота виходу пробки із корпусу крана.

1 — корпус, 2 — пробка

Рисунок 2.5 — Схема спряження конусів корпусу і

пробки

Вихід пробки із корпусу крана необхідний для того, щоб попередити її зависання під час притирання і у процесі експлуатації. У тих випадках, коли пробка не буде мати виходу із корпусу, під час притирання або у процесі експлуатації у корпусі може утворюватися виступ і пробка зависне (показано пунктирною лінією на рисунку 2.6). Герметичність перекривального елемента у такому випадку не забезпечується.

Величини натягу і виходу пробки h_в у залежності від DN наведені у таблиці 2.2.

1 — корпус; 2 — пробка

Рисунок 2.6 — Схема утворення виступу в корпусі

Таблиця 2.2 – Значення натягу і виходу пробки h_в залежності від DN