Трагічна доля жінки у творах «Катерина», «Наймичка» Тараса Шевченка

admin

 У художній літературі того періоду (кінець XVIII – перша чверть ХІХ ст.) багато було творів на тему зведення простої дівчини паном-спокусником. Але Шевченко пішов далі і трактував цю тему не тільки в моральному, а в соці-альному і національному плані; дворяни зводять дівчат не тільки тому, що по-гано виховані, а передусім через те, що вони з іншого, панівного класу. Автор не моралізує, як його попередники, а гнівно таврує вчинки панів.

 Поема «Катерина» – правдива, схвильована розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві, а також про розбещеність царських офіцерів. У поемі Шевченко наголошує не на коханні героїні, а на її стражданнях.

 Дівчина Катерина познайомилася з офіцером, не слухала ні батька, ні ма-тір, не зберегла своєї честі. Але не дуже переживала, бо любила свого Івана, вірила йому. Коли ж народила позашлюбного сина, а офіцер не прийшов її забрати, батьки вигнали дочку з дому, щоб не ганьбила їх. Катерина мандрує

  • маленькою дитиною, переживаючи тяжкі муки – холод і голод, приниження та насмішки. Випадково зустріла на дорозі москалів на чолі зі своїм спокус-ником, і той її грубо відштовхнув, а на сина навіть не подивився.

 Катерина у відчаї покинула маленького Івася біля хатини лісника, а сама втопилася у ставку.

 Хлопчик, на диво, вижив. Його підібрав лісник, але ні щастя, ні долі дати не зміг. Місце байстрюка серед жебраків.

    •  Ганни, героїні поеми «Наймичка», – подібна трагедія. Але ця жінка, ставши покриткою, не залишила напризволяще свою дитину. Підкинувши її заможним бездітним селянам, стала там за наймичку. Все своє життя Ганна була біля сина, але не тільки наймичкою, вона любила його мовчки і до кінця днів розплачувалася за помилку молодості. Жертовність матері, її безмежну материнську любов поет підносить до найвищих надбань людства. Все життя тяжко страждала Ганна, не сміючи признатися у своїм материнстві й завадити цим щастю свого Марка. Тільки вмираючи, сказала правду.

 Отже, Т.Г. Шевченко з великою художньою майстерністю розкрив трагіч-ну долю жінок, дівчат у тогочасному суспільстві, їхню безправність, безза-хисність і став на їх захист своїм палким словом.