Типи односкладних речень. Синтаксичний розбір односкладного речення

 Односкладними називаються речення, у яких наявний тільки один голо-вний член речення.

 За способом вираження головного члена односкладні речення поділя-ються на:

– дієслівні: Темніє;

– іменникові: Вечір. У зорях безлистий ліс;

– прислівникові: Так весело було.

Виділяють у межах односкладних речень такі основні типи:

 1) означено-особові – на дійову особу (я, ти, ми, ви) вказує особове закін-чення головного члена речення (дієслова): Дивлюся на берізоньку в зажурі

(Д. Павличко); Пам’ятаєш перший клас? (Д. Павличко); 2) неозначено-особові – дійова особа мислиться неозначено, чітко нео-

креслено, а головний член речення виражений дієсловом у формі 3 особи множини теперішнього чи майбутнього часу або формою множини минулого часу дійсного способу: Дзвонять у всі дзвони (А. Шиян); Меч заржавілий знайшли у полі, скували плуг із меча поволі (А. Малишко);

 3) узагальнено-особові – дія стосується будь-якої особи, а головний член речення виражений дієсловом у формі 2 особи однини й множини дійсного та наказового способу: Літа проходять за літами, їх не зумієш зупинити

(Д. Павличко); Як парость виноградної лози плекайте мову (М. Рильський);

•  безособові – дія або стан мисляться як незалежні від діяча або но-сія стану, а головний член речення виражений безособовим дієсловом (або особовим дієсловом, вжитим у безособовому значенні), дієприкметниковою формою на -но, -то, прислівниками, інфінітивом: Світало; Одначе й сту-

дентам тепер не спиться (О. Гончар); Всі взолочено віконця (П. Тичина);

•  номінативні (називні) – називають предмети і явища, але не вказують на дію, а головний член речення виражений іменником у називному відмінку або кількісно-іменниковим словосполученням: Зима. Холоднеча. Засніжений ліс. (М. Стельмах); Дев’ятнадцять годин сорок хвилин.