Складносурядне речення. Сполучники та смислові зв’язки між про-стими реченнями у складному. Синтаксичний розбір речення
Складносурядним називається речення, що складається з двох або більше рівноправних частин, з’єднаних сполучниками сурядності. Частини складно-сурядного речення граматично однорідні, рівноправні: Зранку була трохи від-лига, а під вечір мороз ще зміцнів… (М. Малиновська).
Для поєднання частин складносурядного речення використовують такі сполучники сурядності:
1) єднальні: і, й, та (в значенні і), ні…, ні, ані, також, як так. Ні по-вітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М. Коцюбинський). На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський);
2) протиставні: а, але, та (в значенні але), проте, а проте, зате, однак,
все ж, а то. Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Л. Костенко). Де-рево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя
(Д. Бедзик); 3) розділові: або, чи, або… або, чи… чи, то… то, чи то… чи то, не
то… не то, хоч… хоч. Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає?
(М. Коцюбинський).
Між частинами складносурядного речення можуть бути різні смислові зв’язки.
У складносурядних реченнях з єднальними сполучниками можуть пере-
даватися:
а) одночасність, сумісність дій або станів: А літо йде полями і гаями, і ві-тер віє, і цвіте блакить (А. Малишко); предикативних частин у таких речен-нях може бути кілька, і їх можна переставляти місцями;
б) послідовність дій або станів: Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В. Сосюра). Я здобув науку, і діти в мене будуть її до-бувати (М. Стельмах);
в) причиново-наслідкова, умовно-наслідкова чи допустово-протиставна залежність між діями або станами: Пройшов дощ, і дерева заясніли під сон-цем (У. Самчужа/ (Д. Павличко). Кажіть коротко і ясно, добивайтесь лако-нічності вислову, і вас кожен школяр зрозуміє (В. Сухомлинський).
Такі речення складаються, як правило, з двох частин: перша з них, перед якою можна поставити сполучники тому що, якщо, незважаючи на те що, виражає причину або умову, друга — наслідок чи протиставлення;
г) приєднувальні відношення (додаткова, супутня інформація): Ми сяк-так помостилися, постелилися і полягали спати, причому вікно треба було заткнути подушкою, бо одна шибка була вибита (Леся Українка); порядок розташування частин у таких реченнях фіксований.
У складносурядних реченнях із протиставними сполучниками:
а) явища можуть протиставлятися: Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій (М. Трублаїні).
б) явища можуть зіставлятися: Потечуть веселі ріки, а озера кругом гая-ми поростуть, веселим птаством оживуть (Т. Шевченко);
в) друга частина може виражати причину того, що говориться в першій:
Дядьку Замфіре, дядьку Замфіре! Ваш виноград рубають. Біжіть мерщій,
- то весь вирубають та спалять (М. Коцюбинський); тут сполучник а то має значення «у противному разі, інакше, бо».
У складносурядних реченнях із розділовими сполучниками вказується:
а) на чергування подій та явищ: То вітерець дихне, то коник в житі за-сюрчить (Л. Глібов);
б) на взаємовиключення явищ: Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка);
в) на непевність, сумнів, припущення: По дні яруги неслось глухе, приду-шене шемрання. Не то осінні води шуміли.