Розташування проводів на опорах

Число проводів на опорах може бути різним. Зазвичай повітряна лінія (ВЛ) розрахована на передачу трифазного струму, тому опори одноланцюгових ПЛ напругою понад 1 кВ розраховані на підвіску трьох фазних проводів, тобто одного ланцюга. На опорах двоколових ВЛ підвішують дві паралельно йдуть ланцюга, тобто 6 проводів.

 

Також бувають ПЛ з розщепленими фазами, коли замість одного фазного проводу великого перетину підвішується кілька скріплених між собою проводів меншого перетину. Розщеплення проводів застосовується для усунення появи протяжного коронного розряду (на жаргоні електриків — «корони») на проводах. Поява «корони» не тільки викликає додаткові втрати в проводах, але і створює додаткові спотворення спочатку синусоїдальної форми струму, на роботу з якими мережі змінного струму не розраховані.

 

Зазвичай в кожній фазі ПЛ напругою 6-220 кВ підвішують по одному дроту, ПЛ 330 кВ — два дроти, розташованих горизонтально, ПЛ 500 кВ — три дроти по вершинах трикутника, ПЛ 750 кВ — чотири дроти по кутах квадрата або п’ять проводів по кутах п’ятикутника , ВЛ 1150 кВ — вісім проводів по кутах восьмикутника. Однак при необхідності збільшення пропускної здатності лінії число проводів в фазі може бути збільшено незалежно від класу напруги лінії. Також при необхідності число проводів в фазі може бути зменшено (на великих переходах).

 

При необхідності (з напруги 110 кВ — обов’язково) над фазними проводами підвішується один або кілька грозозахисних троса.

 

На опорах ПЛ до 1 кВ підвішується від 5 до 12 проводів для електропостачання різних споживачів по одній ВЛ (зовнішнє та внутрішнє освітлення, електросилове господарство, побутові навантаження).

 

ПЛ до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю крім фазних забезпечена нульовим проводом (так звана «чотирипровідна мережа»). Іноді на одних і тих же опорах можуть бути підвішені проводи ліній різної напруги і призначення. Зазвичай це практикується для ліній нижчих і середніх класів напруг.

 

Розташування проводів на опорах може бути:

горизонтальне — в один ярус.

вертикальне — один над іншим в два-три яруси.

змішане — вертикально розміщені проводи зміщені один відносно одного по горизонталі (різновиди мішаного розташування проводів — «бочка», «ялинка», зворотна ялинка «і т.д.).

трикутником — на одноланцюгових опорах.

за схемою «зигзаг» на проміжних опорах — на одноланцюгових ПЛ нижній провід на першій опорі підвішений до нижньої траверсі, а на другій — до верхньої; нижній провід підвішений навпаки: на першій опорі — до верхньої траверсі, на другий — до нижньої. Верхній провід кріплять на першій опорі з правого боку верхньої траверси, на другий — з лівої. При такій схемі висота підвісу нижніх проводів збільшується в середньому на половину відстані між нижньою та верхньою траверсами, що дозволяє збільшити проліт між опорами або зменшити висоту опор. При підвісці на двоколових ВЛ можна ще більше збільшити довжину прольотів, але при цьому ускладнюється конструкція опор.

 

  1. Умови роботи проводів
  2. Маркування проводів

Неізольовані дроти описуються ГОСТ 839-80.

М — провід, що складається з однієї або скручений з декількох мідних дротів.

А — провід, що складається з однієї або скручений із кількох алюміневих дротів

АС — провід, що складається з сердечника, сплетеного з оцинкованих сталевих дротів, і намотування алюмінієвих дротів. Набув найбільшого поширення. Також зустрічається застаріле позначення, що позначає дріт марки АС з відношенням алюміній / сталь — близько 6, наприклад — АС400 = АС400/64.

ПСО і ПС — дроти, виготовлені зі сталі, відповідно однопроволочние і багатодротяний. Провід ПСО — це дріт телеграфна ГОСТ 1668-73.

АСКС — провід марки АС, але межпроволочное простір сталевого сердечника, включаючи його зовнішню поверхню, заповнене нейтральною змазкою підвищеної нагрівостійкості.

АСКП — провід марки АС, але межпроволочное простір всього проводу, за винятком зовнішньої поверхні, заповнене нейтральною змазкою підвищеної нагрівостійкості.

АСУ — сталевоалюмінієвий дроти з посиленим сталевим сердечником (застаріле, провід марки АС з відношенням алюміній / сталь — близько 4, наприклад — АСУ400 = АС400/93).

АСО — сталевоалюмінієвий дроти з полегшеним сталевим сердечником (застаріле, провід марки АС з відношенням алюміній / сталь — близько 8, наприклад — АСО400 = АС400/51).

АСУС — сталевоалюмінієвий дроти з особливо посиленим сталевим сердечником (застаріле, провід марки АС з відношенням алюміній / сталь — менше 3, наприклад АС70/72, АС95/141).

 

В марці дроту вказується і його номінальний переріз. Наприклад, А-50 означає алюмінієвий дріт перетином 50 мм . Для сталевих однодротяна проводів в марці вказують діаметр проводу. Так, ПСО-5 означає однопроволочние сталевий дріт діаметром 5 мм. Для сталеалюміневих проводів указується два числа через дріб, чисельник — перетин алюмінієвих проводів в мм 2, знаменник — перетин сталевого сердечника (наприклад АС-400/51).

Ізольовані проводи ( самонесучий ізольований провід, СІП) — багатожильні дроти для повітряних ліній електропередачі, що містять ізольовані жили і несучий елемент, призначений для кріплення або підвіски дроти. Вони використовуються в основному для внутрішніх мереж. Струмовідні жили проводів виконують з круглої мідної або алюмінієвої дроту. Ізолюючу оболонку виконують з гуми або поліхлорвінілового пластикату. Захисні покриви проводів з гумовою ізоляцією виконують у вигляді обплетення з волокнистих матеріалів, просоченої протівогнілостним складом. Провід з ПВХ-ізоляцією зазвичай виготовляють без захисних покривів. Застосовують також металеві захисні оболонки для захисту від механічних пошкоджень.

Захищені проводи — дроти для повітряних ліній електропередачі, поверх струмопровідної жили яких накладена екструдована полімерна захисна ізоляція, що виключає коротке замикання між проводами при схлестиваніі і знижує ймовірність замикання на землю.