Класифікація перекривальної арматури

Перекривальна арматура, яка використовується на трубопроводах, класифікується [2]:

1) За призначенням:

— для повного перекриття потоку середовища;

— запобіжна, яка забезпечує частковий випуск (перепуск) робочого середовища для підвищення тиску;

— регулююча, яка керує робочими параметрами потоку середовища шляхом змінювання прохідного перерізу;

— контрольна, яка визначає рівень робочого середовища.

2) За конструктивними особливостями запірних пристроїв:

— вентильна;

— засувна;

— кранова;

— зворотні затвори.

3) За умовами роботи, де враховуються тиск, температура, агресивний стан середовища, хімічна активність і токсичність транспортованого середовища.

4) За величиною умовного тиску арматуру поділяють на п’ять основних груп:

— вакуумна (PN менше 0,1 МПа);

— низького тиску (PN від 0 до 1,5 МПа);

— середнього тиску (PN від 1,5 до 10 МПа);

— високого тиску (PN від 10 до 80 МПа);

— надвисокого тиску (PN більше 80 МПа).

5) За діаметром умовного проходу DN згідно таблиці 1.1.

6) За способом приєднання до трубопроводу:

— фланцева;

— муфтова;

— цапкова;

— з кінцями під приварку.

7) За способом монтажу:

— надземний;

— підземний.

Таблиця 1.1 — Умовні проходи арматури

Примітка. Розміри проходів у дужках використовується менше.

8) За типом приводу запірного пристрою:

— ручний;

— механічний (із черв’ячною, циліндричною та конічною передачами);

— пневматичний;

— гідравлічний;

— електромагнітний;

— електричний.

За техніко-експлуатаційними показниками арматура повинна відповідати таким вимогам: міцність, герметичність, надійність роботи, вибухобезпечність і корозійна стійкість.