Класифікація арматури

Згідно з ДСТУ 2611-94 за призначенням трубопровідна арматура ділиться на такі види:

— арматура автоматично діюча —  в якій керування здійснюється безпосередньо дією робочого середовища на затвор або чутливий елемент;

— арматура перекривальна (раніше запірна) —  для перекривання потоку робочого середовища;

— арматура запобіжна —   для автоматичного захисту  системи від підвищення тиску за межу робочого шляхом скидання надлишку робочого середовища, а також для припинення скидання в разі відновлення робочого тиску;

— арматура захисна — для автоматичного захисту системи від неприпустимих змін параметрів чи  напрямку потоку робочого середовища та припинення потоку;

— арматура зворотна — для автоматичного запобігання зміні напрямку потоку робочого середовища на протилежний;

— арматура регулювальна — для регулювання параметрів робочого середовища шляхом зміни прохідного перерізу;

— арматура розподілювально-змішувальна  —  для розподілу потоку робочого середовища у визначених напрямках або для  змішування потоків;

— арматура фазорозділювальна —  для автоматичного розділення робочих середовищ,  які перебувають у   різних  фазових станах.

Згідно з ДСТУ 2611-94, за  конструктивними особливостями  трубопровідна  арматура ділиться на   такі види:

— арматура  з покриттям  —   в  якої з метою  підвищення її корозійної  стійкості поверхні  деталей,  що стикаються з робочим середовищем, мають  полімерні  чи композиційні покриття;

— арматура  з  приводом  —  керування якою  здійснюється  приводом (електро-,  пневмо-,   гідро-, електромагнітним приводом) за участю або   без  участі  оператора;

— арматура  кутова —  в якій потік  робочого середовища змінює напрямок на виході    порівняно  з напрямком на  вході;

— арматура мембранна —  безсальникова  арматура, в  якій мембрана використовується як  чутливий  елемент —  підсилювач чи  перекривальний елемент, а  також як  елемент герметизації місць з’єднання корпусних  деталей, шпинделя (штока)  відносно зовнішнього  середовища;

— арматура  прохідна —  в якій потік  робочого середовища не змінює напрямку на виході порівняно з напрямком  на вході;

— арматура сальникова —  в якій герметизація шпинделя (штока) відносно зовнішнього середовища здійснюється  ущільнювальним неметалевим елементом (сальником),  що перебуває в контакті під навантаженням із  рухомим  шпинделем (штоком),   що виключає протікання робочого середовища;

— арматура сильфонна — безсальникова арматура, в якій сильфон використовується  як чутливий  або силовий  елемент,  а також як елемент герметизації шпинделя (штока) відносно зовнішнього середовища.

Згідно з ДСТУ 2611-94 введені такі види арматури за напрямком руху перекривального (регулювального) елемента, його формою та способом керування:

Засув (раніше засувка) — вид арматури, в якій перекривальний (регулювальний)  елемент  переміщується впоперек до осі потоку робочого середовища, що проходить через прохідний   переріз;

— засув клиновий — засув з перекривальним (регулювальним) елементом, ущільнювальні поверхні якого розміщенні під кутом одна до одної;

— засув паралельний — засув з перекривальним (регулювальним) елементом, ущільнювальні поверхні якого розміщенні паралельно одна до одної;

— затвор — вид арматури, в якій перекривальний (регулювальний) елемент обертається навколо осі, що не є його власною віссю, і який розташований під кутом до напрямку потоку робочого середовища, що проходить через прохідний переріз;

— затвор дисковий —  затвор, перекривальний (регулювальний) елемент  якого має форму диска з діаметром, що приблизно дорівнює внутрішньому діаметру трубопроводу;

— клапан — вид арматури, в якій перекривальний (регулювальний) елемент зворотно-поступально переміщується паралельно до осі потоку робочого середовища, що проходить через прохідний переріз;

— клапан неповоротно-перекривальний — зворотний клапан, в якому можливе примусове закриття затвора;

— клапан перекривальний;

клапан запобіжний;

— клапан зворотний;

— клапан змішувальний;

— клапан регулювальний — клапан, в якому для керування регулювальним елементом використовується енергія зовнішнього джерела;

— клапан-регулятор — клапан, в якому для керування регулювальним елементом використовується енергія робочого середовища;

— клапан розподілювальний;

— конденсатовідвідник;

— конденсатовідвідник поплавковий — конденсатовідвідник, перекривальний елемент якого керується за допомогою поплавка за рахунок різниці густини водяної пари та конденсату;

— конденсатовідвідник термодинамічний  — конденсатовідвідник,  перекривальний елемент якого керується за допомогою аеродинамічного ефекту, що виникає за рахунок різниці термодинамічних властивостей водяної пари та конденсату в процесі проходження робочого середовища крізь затвор;

— конденсатовідвідник термостатичний  — конденсатовідвідник,  перекривальний елемент якого керується шляхом зміни розміру термостата за рахунок зміни тиску усередині останнього, спричиненого різницею температур водяної пари та конденсату в процесі проходження робочого середовища крізь затвор;

— кран — вид арматури, в якої перекривальний (регулювальний) елемент, що має форму тіла обертання або частини його з отвором для пропускання потоку робочого середовища, повертається довкола власної осі, довільно розташованій відносно напрямку потоку, що проходить через прохідний переріз. Поворотові перекривального (регулювального) елемента може передувати зворотно-поступальний рух;

— кран конічний — кран, перекривальний (регулювальний) елемент якого має форму конуса;

— кран сферичний — кран, перекривальний (регулювальний) елемент якого має форму сфери;

— кран розподілювальний;

— кран циліндричний — кран, перекривальний (регулювальний) елемент якого має форму циліндра.

Згідно з ДСТУ 3543-97 арматура та з’єднувальні частини трубопроводів характеризуються номінальним тиском.

Номінальний тиск — літерно-числове позначення, що  характеризує  надлишковий тиск, за якого забезпечується заданий термін служби арматури та  з’єднань трубопроводу за температури робочого середовища 293 К (20 оС).

Позначення номінального тиску складається з літерного сполучення «PN» та числової частини, що є значенням  тиску в кгс/см2, на яких проведено  розрахунок на міцність арматури та з’єднань трубопроводів за характеристиками  міцності вибраних матеріалів, що відповідають температурі 293 К (20 оС).

Числова частина позначення номінального тиску повинна вибиратися з ряду,  наведеного нижче, кгс/см2:

 

0,1; 0,16; 0,25; 0,4; 0,63; 1; 1,6; 2,5; 4; 6,3; 10; 16; 25; 40; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 320; 400; 500; 630; 800; 1000.

 

Приклад. Номінальний тиск трубопровідної арматури та з’єднань трубопроводів, розрахованих на тиск 1,0 МПа (10 кгс/см2 за температури робочого середовища 293 К (20 оС), згідно з ДСТУ 3543-97 повинен позначатися так: PN 10.

Номінальний тиск відповідає допустимому для даного виробу робочому тиску при  нормальній температурі експлуатації. При підвищенні температури механічні  властивості конструкційних матеріалів погіршуються, що  обумовлено матеріалом, з якого виготовлена трубопровідна  арматура, і залежністю міцності матеріалу  від температури.

Тиски, що вказуються для арматури, завжди є надлишковими. Робочою температурою  вважається найвища тривала температура робочого середовища без  урахування  короткочасних підвищень, що допускаються технічними  умовами.

Під робочим тиском розуміють найбільший надлишковий тиск, за якого забезпечується заданий термін служби арматури та з’єднань трубопроводів за температури робочого середовища, що відрізняється від 293 К (20 оС).

Робочий тиск залежно від матеріалу, конструкції та температури робочого середовища вибирають із таблиць «Робочий тиск /Температура робочого середовища», що наведені у відповідних стандартах.

Слід зазначити, що до введення у дію ДСТУ 3543-97 відповідно  до ГОСТ 356-80 арматура  і з’єднувальні  частини трубопроводів характеризувалися умовним, випробувальним і робочим тиском. Залежно від умовного  тиску арматуру ділили   на  три основні групи: низького тиску ( до 1 МПа); середнього тиску (МПа) і високого тиску (МПа).

Згідно з ДСТУ 2485-94, номінальний діаметр (DN) — параметр, що використовується як характеристика, загальна для всіх компонентів трубопроводу, крім таких, що характеризуються зовнішнім діаметром або діаметром різьби.

Номінальний діаметр приблизно дорівнює внутрішньому діаметру трубопроводу в мм.

Номінальний  діаметр не має розмірності, не підлягає контролю, не використовується при замовленні труб та розрахунках.

Позначення номінального діаметра складається з літерного сполучення DN та числа, що вибирається з ряду, наведеного в ГОСТ 28338, яке приблизно дорівнює внутрішньому діаметру трубопроводу в мм.

Приклад. Номінальний діаметр трубопроводу з внутрішнім діаметром 125 мм повинен позначатися DN 125.

Арматура та з’єднання трубопроводів однакового номінального діаметра та однакового номінального тиску повинні мати однакові  приєднувальні розміри.

Слід зазначити, що до введення у дію ДСТУ 2485-94, основним розмірним параметром арматури вважався  діаметр умовного проходу Dy. Діаметр умовного проходу — це номінальний внутрішній  діаметр трубопроводу, на якому установлюють дану  арматуру. Різні типи арматури при тому самому умовному  проході можуть мати різні прохідні перерізи. Не слід також плутати умовний прохід із прохідним перерізом  в арматурі.  У той же час умовний прохід арматури не збігається і з фактичним прохідним діаметром трубопроводу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *