ЕКОЛОГІЯ (ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ) Навчальна програма підготовки молодших спеціалістів

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

На початку XXI століття людство усвідомило, що кожен фа­хівець, працівник будь-якої сфери діяльності повинен мати еко­логічні знання, розуміти, які дії ведуть до руйнування природно­го середовища, а які, навпаки, сприяють його відновленню і збе­реженню. Людина має розбиратися в причинній взаємообумовленості природних процесів і господарської діяльності, вона по­винна вміти об’єктивно оцінювати, як позначається на природ­ному середовищі кожна її дія і зобов’язана узгоджувати ці дії з вимогами природоохоронних положень. Із цього випливає, що екологічна освіта й виховання впродовж нинішньої історичної епохи стають найважливішою частиною освіти й виховання.

В умовах постійного ускладнення господарського життя, прискорення темпів змін, збільшення матеріальних втрат від неврахованих взаємозв’язків між економічними, соціальними та екологічними аспектами розвитку господарських і соціальних систем різних рівнів росте потреба в економістах і менеджерах, що поєднують здібності до аналізу економіки з широким розумінням соціально-екологічних відносин та вміють застосовувати ці знання в управлінні (фірмами, галузями, некомерційними організаціями, поселеннями, регіонами і ін.).

Мета курсу „ Екологія (Основи екології) ” – знайомство студентів  з основними проблемами і напрямками сучасної екології. Враховуючи, що екологія є однією з найбільш актуальних біологічних наук, теоретичною основою взаємовідносин суспільства і природи, вивчення основ екології слугуватиме розвитку екологічного мислення майбутнього молодшого спеціаліста.

Зміст курсу націлений на виконання основних вимог державного освітнього стандарту.

Програма курсу „ Екологія (Основи екології) ” передбачає створення у студентів уявлення про закономірності існування живого на Землі, взаємодії різних форм живого між собою та з оточуючим середовищем на основі системного та екологічного підходів. Базовим елементом навчання є формування у студентів стійких знань, що входять до понятійного апарату сучасної екологічної науки. Важливим аспектом підготовки майбутнього спеціаліста є виконання творчих завдань прикладного характеру – складання екологічних описів техногенних об’єктів, визначення типів екологічних ситуацій, формулювання поняття екологічної безпеки.

Чітке розуміння основних екологічних закономірностей  та набуття практичних вмінь і навичок із забезпечення екологічних умов стійкого розвитку навколишнього середовища в певних економічних реаліях є одним із необхідних аспектів кваліфікаційної підготовки фахівців із спеціальності  

«Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»

 Учбовим завданням курсу є формування цілісного уявлення  про екологію та екологічні системи.

       Програма навчальної дисципліни  2.02 » Екологія (Основи екології) » складається з таких блоків змістовних модулів:

Таблиця1. Розподіл годин дисципліни 2.02  « Екологія (Основи екології) »

 по блокам змістових модулів

1.Мета та завдання навчальної дисципліни.

1.1  Мета навчальної дисципліни: знайомство студентів  з основними проблемами і напрямками сучасної екології. Враховуючи, що екологія є однією з найбільш актуальних біологічних наук, теоретичною основою взаємовідносин суспільства і природи, вивчення основ екології слугуватиме розвитку екологічного мислення майбутнього молодшого спеціаліста.

1.2  Завдання навчальної дисципліни: створення у студентів уявлення про закономірності існування живого на Землі, взаємодії різних форм живого між собою та з оточуючим середовищем на основі системного та екологічного підходів. Базовим елементом навчання є формування у студентів стійких знань, що входять до понятійного апарату сучасної екологічної науки.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться  54 година

 (1  національний кредит).

     Навчальна дисципліна » Екологія (Основи екології) »  вивчається у нормативній частині циклу математичної та  природничо-наукової підготовки молодших спеціалістів спеціальності ОРА,   і в цю дисципліну інтегрується предмет загальноосвітнього циклу «Екологія», який вивчається у 11 класі.

2. Зміст навчальної дисципліни

2.02 « ЕКОЛОГІЯ  (ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ) «

Змістовний блок  2.02.01

ЛЮДИНА І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ  

Повинні знати:   предмет екології, історію виникнення та розвитку екології,

місце екології в системі біологічних наук, структуру і завдання сучасної екології, екосистему

Повинні вміти:  орієнтуватися в  екологічних школах, виділяти етапи розвитку екології,  формулювати предмет і завдання екології, спів ставляти стан літосфери, парнікового ефекту та водного стану Землі.

Міжпредметні зв’язки: Учбовий курс „ Екологія (Основи екології) ” припускає знайомство з основними положеннями сучасної екології, розглядає будову і функ­ціонування біосфери нашої планети, показує шляхи впливу лю­дини на природне середовище.  Зв’язок з політологією.

Змістовний блок  2.02.01

ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Повинні знати:  підходи до визначення та критерії виділення популяцій,

структурну організацію популяцій,  розподіл енергії в організмах та популяціях,  екологічні фактори,   класифікації екологічних факторів.  , вплив людської діяльності на всі сфери Землі.

Повинні вміти:  формулювати поняття про популяцію,  формулювати основні закони, принципи, правила популяційної екології,  формулювати поняття екологічної валентності виду,    розрізняти основні шляхи адаптацій живих організмів до змін умов середовища, чітке розуміння біосфери та екосфери.

Міжпредметні зв’язки:  Актуальністькурсу визначається розкриттям природи взаємозв’язку компонентів екосистеми та біосфери як глобальної екосистеми в історичному розвитку, встановленням ідей, що мають основоположне значення для формування сучасних уявлень про екологію і аналізом на даній основі впливів на навколишнє середовище.  Зв’язок з географією, геополітикою, політикою.

Змістовний блок  2.02.02

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І НАВКОЛИШНЄ

СЕРЕДОВИЩЕ

Повинні знати:   принципи та приклади екологічних класифікацій організмів,  основні елементи екосистем,  відмінності екосистем і біогеоценозів,  склад і морфологію екосистем,  типи екосистем

Повинні вміти:    виділяти екосистеми на місцевості,   будувати схему біологічного кругообігу речовин,  диференціювати екосистему на трофічні групи,  складати схеми кругообігу води в біосфері, раціонально використовувати природні ресурси..

Міжпредметні зв’язки: Ефективне засвоєння дисципліни ґрунтується на знанні понятійно-термінологічного апарату, оскільки базисом для викладання даної дисципліни є вчення про навколишнє середовище (з урахуванням усіх складових). Зв’язок з валеологією і медициною.

Змістовний блок  2.02.03

ОХОРОНА  НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Повинні знати:  глобальну проблему людства та урбанізацію, глобальність екологічних катастроф і їх вирішення за рахунок прикладних галузей.

Повинні вміти:   ,  планувати і здійснювати заходи щодо охорони природи;

розумно поєднувати господарські і екологічні інтереси.

Міжпредметні зв’язки:  знаходити шляхи впливу лю­дини на природне середовище і її компоненти та способи екологізації господарської діяльності людини, як і екологізації менталітету людства в цілому.  Зв’язок з гірничими науками, міжнародними екологічними організаціями.

Змістовний блок  2.05.04

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ

ТА ЗАКОНОДАВСТВО

Повинні знати:   визначення біосфери, її межі та склад,  визначення ноосфери по В.І.Вернадському,  геохімічну роль живої речовини в біосфері,

причини стабільності біосфери,  космічну роль біосфери, проблеми Донецько-Придністровського регіону, українського полісся, карпат.

Повинні вміти:   визначати причини стабільності біосфери,  визначати проблеми ноосфери,  знаходити заходи співробітництва в галузі збереження і відновлення довкілля.

Міжпредметні зв’язки: Знання умов та чинників формування різноманітних впливів на людину і довкілля, соціально-економічні аспекти проблематики, підґрунтям до цієї дисципліни можна вважати переважну більшість дисциплін усіх циклів підготовки молодшого спеціаліста.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з

 « Основ екології»

1. Якість засвоєння знань про природу та взаємозв’язки у ній, вплив людини на природу.
2. Рівень оперування природознавчими знаннями.
3. Рівень оволодіння досвідом творчої діяльності.
4. Рівень сформованості різних груп умінь.
5. Рівень оволодіння досвідом екологічно грамотної поведінки в природі.

За зазначеними критеріями виділяються чотири рівні навчальних досягнень учнів:  початковий, середній, достатній, високий.