Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, до-датки, обставини. Синтаксичний розбір речення

 Відокремлення – це смислове та інтонаційне виділення другорядних чле-нів речення з метою надання їм більшої самостійності.

Відокремлюються:

1) означення:

 а) виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, якщо стоїть після означуваного слова: Над луками, залитими квітневою повінню,

холонув оранжевий вечір Гр. Тютюнник);

б) що стоїть перед означуваним словом і має додаткове обставинне зна-

чення: Збуджені, натомлені після чесної праці, друзі вернулися в лісову ха-

тину (К. Гордієнко); в) непоширені, якщо вони стоять перед означуваним словом, перед яким

• інше означення: З буйним вітром, свавольним і диким, струнко рвуться кудись в далечінь… (П. Тичина);

г) у будь-якій позиції, якщо воно стосується особового займенника: Благо-

словенні ви, сліди, не змиті вічності дощами (М. Рильський).

 Не відокремлюються означення, виражені дієприкметниковим чи при-кметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом і не має обста-

винного значення: І збурений трудом прийдешній день людські тривоги й радощі приносив (Д. Луценко).

2) додатки:

 а) які вживаються із словами крім, окрім, за винятком, включаючи, на відміну від, навіть, особливо та інш. і мають значення включення, виключення:

На відміну від свого батька з його співучою душею, Ольжич хотів бути аломовним… (У. Самчук);

б) які вживаються зі словом замість на позначення заміщення: Екскур-

санти рушили у подорож літаком, замість поїзда.

3) обставини:

 а) виражені дієприслівниковим зворотом: Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (М. Риль-

ський); б) виражені одиничними дієприслівниками на позначення додаткової

дії, часу, причини, умови: Міцнію, беручи, віддавши – багатію (І. Муратов); в) виражені іменниками з прийменниками (незважаючи на, на відмі-ну від, завдяки, згідно з, внаслідок: Наперекір огню і смерті, полки незборені

і вперті боям виходили навстріч (М. Упеник).

Не відокремлюються:

 а) дієприслівникові звороти-фразеологізми: Працювати не покладаючи рук;б) одиничний дієприслівник на позначення способу дії: Ідуть співаючи дівчата (Т. Шевчеко).

• Основні мотиви ранньої творчості Тараса Шевченка. Прочитати улюблений твір поета.

 Отже, уже в ранньому періоді в Шевченка намітилися провідні мотиви його творчості – історичне минуле, жіноча тема, боротьба проти соціальної несправедливості та суспільна роль поезії.

•  всіх творах Т. Шевченка на першому плані – доля людини, особливо доля жінки: дівчини, сестри, матері. Поет показав тяжке і безправне життя се-лян, пригноблених морально і фізично. І разом з тим знаходив образи, які бо-ролись проти всіх тих, хто знущався над народом. Тобто, Т. Шевченко бачив світ не лише таким, яким він існував насправді, а й таким, яким би хотілося бачити його поетові. Переосмислення явищ дійсності – одна з граней поетич-ного таланту Т. Шевченка, що виявилася ще в ранній творчості.

Хрестоматія с. 227