ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ Навчальна програма підготовки молодших спеціалістів «Організація перевезень і управління на автотранспорті»

admin

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

На початку XXI століття людство усвідомило, що кожен фа­хівець, працівник будь-якої сфери діяльності повинен мати еко­логічні знання, розуміти, які дії ведуть до руйнування природно­го середовища, а які, навпаки, сприяють його відновленню і збе­реженню. Людина має розбиратися в причинній взаємообумовленості природних процесів і господарської діяльності, вона по­винна вміти об’єктивно оцінювати, як позначається на природ­ному середовищі кожна її дія і зобов’язана узгоджувати ці дії з вимогами природоохоронних положень. Із цього випливає, що екологічна освіта й виховання впродовж нинішньої історичної епохи стають найважливішою частиною освіти й виховання.

В умовах постійного ускладнення господарського життя, прискорення темпів змін, збільшення матеріальних втрат від неврахованих взаємозв’язків між економічними, соціальними та екологічними аспектами розвитку господарських і соціальних систем різних рівнів росте потреба в економістах і менеджерах, що поєднують здібності до аналізу економіки з широким розумінням соціально-екологічних відносин та вміють застосовувати ці знання в управлінні (фірмами, галузями, некомерційними організаціями, поселеннями, регіонами і ін.).

Мета курсу „ Екологія (Основи екології) ” – знайомство студентів  з основними проблемами і напрямками сучасної екології. Враховуючи, що екологія є однією з найбільш актуальних біологічних наук, теоретичною основою взаємовідносин суспільства і природи, вивчення основ екології слугуватиме розвитку екологічного мислення майбутнього молодшого спеціаліста.

Зміст курсу націлений на виконання основних вимог державного освітнього стандарту.

Програма курсу „ Екологія (Основи екології) ” передбачає створення у студентів уявлення про закономірності існування живого на Землі, взаємодії різних форм живого між собою та з оточуючим середовищем на основі системного та екологічного підходів. Базовим елементом навчання є формування у студентів стійких знань, що входять до понятійного апарату сучасної екологічної науки. Важливим аспектом підготовки майбутнього спеціаліста є виконання творчих завдань прикладного характеру – складання екологічних описів техногенних об’єктів, визначення типів екологічних ситуацій, формулювання поняття екологічної безпеки.

Чітке розуміння основних екологічних закономірностей  та набуття практичних вмінь і навичок із забезпечення екологічних умов стійкого розвитку навколишнього середовища в певних економічних реаліях є одним із необхідних аспектів кваліфікаційної підготовки фахівців із спеціальності  

 5.07010102  «Організація перевезень і управління на автотранспорті»

Учбовим завданням курсу є формування цілісного уявлення  про екологію та екологічні системи.

       Програма навчальної дисципліни   2.10  » Екологія (Основи екології) » складається з таких блоків змістовних модулів:

Таблиця1. Розподіл годин дисципліни МПН.07  » Екологія (Основи екології) »  по блокам змістових модулів

№ Шифр і назва блоків змістовних  модулів Кількість годин Лекції Лабора торні самостійно
1 ПН – 036 Основи екології, об’єкт її вивчення та завдання 28 18 4 6
2 ПН – 037 Вплив людської діяльності на довкілля 24 10 2 12
3 ПН – 038 Екологічні проблеми України 29 8 4 17
  Всього 81 36 10 35

1.Мета та завдання навчальної дисципліни.

1.1  Мета навчальної дисципліни: знайомство студентів  з основними проблемами і напрямками сучасної екології. Враховуючи, що екологія є однією з найбільш актуальних біологічних наук, теоретичною основою взаємовідносин суспільства і природи, вивчення основ екології слугуватиме розвитку екологічного мислення майбутнього молодшого спеціаліста.

1.2  Завдання навчальної дисципліни: створення у студентів уявлення про закономірності існування живого на Землі, взаємодії різних форм живого між собою та з оточуючим середовищем на основі системного та екологічного підходів. Базовим елементом навчання є формування у студентів стійких знань, що входять до понятійного апарату сучасної екологічної науки.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться  81 година

 (1,5 національних кредити).

     Навчальна дисципліна » Екологія (Основи екології) »  вивчається у нормативній частині циклу математичної та  природничо-наукової підготовки молодших спеціалістів спеціальності  ОПА,   і в цю дисципліну інтегрується предмет загальноосвітнього циклу «Екологія», який вивчається у 11 класі. Згідно ОПП спеціальності ОПА дисципліна «Основи екології» містить 3 блоки.

2. Зміст навчальної дисципліни

2.10  » ЕКОЛОГІЯ  (ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ) «

Змістовний блок  ПН — 036

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ, ОБЄКТ ЇЇ

ВИВЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ.

Повинні знати:   предмет екології, історію виникнення та розвитку екології,

місце екології в системі біологічних наук, структуру і завдання сучасної екології, а також розуміти що таке урбанізація і демографія.

Повинні вміти:  орієнтуватися в  екологічних школах, виділяти етапи розвитку екології,  формулювати предмет і завдання екології,    виділяти екосистеми на місцевості

Міжпредметні зв’язки: Учбовий курс „ Екологія (Основи екології) ” припускає знайомство з основними положеннями сучасної екології, розглядає будову і функ­ціонування біосфери нашої планети, показує шляхи впливу лю­дини на природне середовище і її компоненти та способи екологізації господарської діяльності людини, як і екологізації менталітету людства в цілому. Зв’язок з географією та філософією.

Змістовний  блок  ПН — 037  

ВПЛИВ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

НА ДОВКІЛЛЯ

Повинні знати:  підходи до визначення та критерії виділення популяцій,

структурну організацію популяцій,  розподіл енергії в організмах та популяціях,  екологічні фактори,   класифікації екологічних факторів, вплив людської діяльності на всі сфери Землі, охорона атмосфери і гідросфери.

Повинні вміти:  формулювати поняття про популяцію,  формулювати основні закони, принципи, правила популяційної екології,  формулювати поняття екологічної валентності виду,    розрізняти основні шляхи адаптацій живих організмів до змін умов середовища, чітке розуміння біосфери та екосфери.

Міжпредметні зв’язки:  Актуальністькурсу визначається розкриттям природи взаємозв’язку компонентів екосистеми та біосфери як глобальної екосистеми в історичному розвитку, встановленням ідей, що мають основоположне значення для формування сучасних уявлень про екологію і аналізом на даній основі впливів на навколишнє середовище. Зв’язок з гідро екологією та кліматологією..      

Змістовний  блок   ПН — 038

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ

Повинні знати:   визначення біосфери, її межі та склад,  визначення ноосфери по В.І.Вернадському,  геохімічну роль живої речовини в біосфері,

причини стабільності біосфери,  космічну роль біосфери, екопроблеми України.

Повинні вміти:   визначати причини стабільності біосфери,  визначати проблеми ноосфери,  планувати і здійснювати заходи щодо охорони природи;

розумно поєднувати господарські і екологічні інтереси, захищати екологічний стан України.

Міжпредметні зв’язки: Знання умов та чинників формування різноманітних впливів на людину і довкілля, соціально-економічні аспекти проблематики, підґрунтям до цієї дисципліни можна вважати переважну більшість дисциплін усіх циклів підготовки молодшого спеціаліста. Зв’язок з географією та геополітикою.

Критерiї оцiнювання рівня володіння студентами теоретичними знаннями

Рiвнi навчальних досягнень студентів   Бали   Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентів
І. Початковий   1 Студент володiє навчальним мате­рiа­лом на рiвнi­ розпiзнавання явищ при­роди, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують вiдповiдi “так” чи “нi”.
    2 Студент описує природнi явища на ос­новi свого попереднього досвiду, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують однослiвної вiд­по­вiдi.
    3 Студент за допомогою викладача описує явище або його частини у зв’язаному ви­глядi без пояснень вiдповiдних причин.
ІІ. Середнiй   4 Студент за допомогою викладача описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матерiалi пiдручника, розповiдях викладача тощо.
    5 Студент описує явища, вiдтворює знач­ну частину навчального матерiалу, знає  принципи та приклади екологічних явищ
    6 Студент може зi сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi (власнi, iнших студентів), виявляє елементарнi знання основних по­ложень (законiв, понять, явищ).
ІІІ. Достатнiй   7 Студент може пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi, виявляє знання i розумiння основних положень (законiв, понять, формул, теорiй).
    8 Студент умiє пояснювати явища, ана­лiзувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зi сторонньою допомогою (викладача, одногрупників тощо) ро­бити висновки.
    9 Студент вiльно володiє вивченим матерiалом у стандартних ситуацiях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на пiдтвердження власних думок.
ІV. Високий   10 Студент  вiльно володiє вивченим матерiалом, умiло послуговується науковою термiнологiєю, вмiє опрацьовувати наукову iнформацiю (знаходити новi фак­ти, явища, iдеї, самостiйно використовувати їх вiдповiдно до поставленої мети тощо).
       11 Студент на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної прогами оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання.
        12 Студент вільно володіє прогамовим матеріалом, виявляє здібності, вміє самостійно поставити мету дослідження, вказує шляхи її реалізації, робить аналіз та висновки.

Оцiнювання рiвня володiння студентами практичними умiннями та навичками здiйснюється за результатами виконання фронтальних лабораторних робiт та експериментальних задач. При цьому необхiдно враховувати вмiння студента:

  • планувати проведення дослiдiв чи спостережень;
  • проводити спостереження, знiмати покази приладiв;
  • оформляти результати дослiдження (складати таблицi, будувати графiки тощо);
  • визначати та обчислювати похибки вимiрювання;
  • робити проведеного експерименту чи спостереження. 

Додатково поставленi лабораторнi (експериментальнi) роботи викладач може використовувати для створення проблемних ситуацiй, мотивацiї дiяльностi студентів пiд час вивчення нового матерiалу, з метою вдосконалення практичних умiнь i навичок. Такi роботи, як правило, не оцiнюються.

Основна частина лабораторних робiт виконується пiсля вивчення вiдповiдного навчального матерiалу на етапi закрiплення та узагальнення знань i вмiнь студентів або пiд час тематичного оцінювання. 

              Обов’язковим при оцiнюваннi для всiх рiвнiв є врахування дотримання студентами правил технiки безпеки пiд час виконання фронтальних лабораторних робiт. При оцiнюваннi практичних знань та вмiнь студентiв потрiбно користуватися характеристиками рiвнiв оволодiння цими умiн­нями, поданими нижче.