Змалюйте результати нової економічної політики в Україні.

 

 Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого невдоволення політикою більшовиків на поч. 1920-х рр. Це були масові селянські повстання проти продрозверстки як основної ланки політики воєнного комунізму. Відбувалося руйнування промислового пролетаріату-опори більшовицької диктатури. Підняли повстання моряки Кронштадту під гаслами «ради без більшовиків», «геть самодержавство комісарів». В.Ленін і уряд більшовиків змушені були визнати провал політики воєнного комунізму.

 У березні 1921 р. відбувся позачерговий 10 зїзд РКП(б), на якому ленін переконав у необхідності прийняття нової економ. політики (неп). Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин; введення стійкої грошової одиниці і грошова реформа, дозвіл приватної торгівлі, повернення у приватну власність середніх і дрібних підприємств, запровадження госпрозрахунку на підприємствах ( право продажу надпланової продукції), дозвіл іноземних концесій, розвиток кооперації та оренди, зменшення втручання держави в економіку. У с/г продрозверстка замінювалася продподатком. Тобто відбувалося часткове повернення капіталізму (ринкових відносин) при повному збереженні влади в руках більшовиків. Неп мав подолати економічну кризу в умовах міжнародної ізоляції та масових антибільшовицьких виступів.

 Більшість більшовиків розглядали неп як тимчасову політику. Оскільки неп тягнув за собою майнове розшарування, банкрутство окремих підприємств, безробіття це викликало різке його неприйняття. Особливо дратувало швидке збагачення приватників.

 Україна ще формально залишалася самостійною радянською республікою, але повністю дублювала політику російського уряду. 30 серпня 1921 р. раднарком УСРР прийняв постанову про запровадження на території республіки засад непу. 28 вересня 1921 р. при раднаркомі було створено Українську економічну нараду, з цієї установи пізніше буде реорганізовано Укрдержплан. У республіці на нові умови перейшли близько 5 тисяч підприємств.

 Україна відігравала важливу роль у забезпеченні хлібом. Контролювався перехід до продподатку, розмір якого визначався напередодні посівної і був у 2 рази меншим від розміру продрозверстки, передбаченої на 1921 р. Становище селян залишалося тяжким, бо вимагалося доздавати недоїмки продрозверстки. Селянам дозволялося продавати надлишок продукції на ринку, організовуватися в кооперативи, а також орендувати землю, використовувати найману працю.

 Підсумки непу досить суперечливі. Завдяки йому було відновлено господарство, зруйноване війною. Зросло промислове та с/г виробництво, довоєнного рівня досягли галузі легкої, харчової промисловості, пожвавилася торгівля і товарообмін, за два роки вдалося нагодувати міста, поступово ліквідувати наслідки голоду. Вдалося зняти соціальну напруженість у стосунках міста і села. В укр. селі основною групою стали селяни-середняки.

 Проте відставала більшість галузей важкої промисловості, яка, як і транспорт, зв'язок, зовнішня торгівля перебували під повним контролем держави. Планова державна економіка порівняно з ринковою демонструвала низьку ефективність. Більшовики свідомо відкидали неп, не володіючи достатнім фаховим рівнем управління економікою.

 Неп проіснував до поч. 1928 р., коли в період кризи державних хлібозаготівель сталінське керівництво повернулося до продрозверстки і примусового вилучення хліба у селян на потреби індустріалізації. В Україні найпомітнішим результатом непу стало кількісне зростання селян-середняків, які в недалекому майбутньому постраждають від розкуркулення в період колективізації.

 

0

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *