Україна в умовах незалежності

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР на позачерговій сесії прийняла Акт проголошення незалежності України. 

30 серпня 1991 р. по звинуваченню в організації державного перевороту («путча») булазаборонена Комуністична партія України (КПУ). На її основі виникла Соціалістична партія України (СПУ), яку очолив О. Мороз. КПУ була поновлена у 1993 р. Очолив КПУ П.Симоненко. 

1 грудня 1991 р. на підтримку Акта проголошення незалежності України був проведений референдум. 

90,31% проголосувало за незалежність України. 

1 грудня 1991 р. були проведені вибори Президента України. Переміг Л.Кравчук(61,59%). Головним конкурентом Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл. 

РОЗПАД СРСР 

7 грудня 1991 р. відбулася зустріч лідерів Білорусії (С.Шушкевич), Росії (Б.Єльцин), України (Л.Кравчук) на урядовій дачі в Біловезькій Пущі (Білорусія)

8 грудня 1991 р. – офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 

20 грудня 1991 р. – заява Верховної Ради України з уточненням, що СНД є об’єднанням незалежних держав. 

21 грудня 1991 р. – підписання в Алма-Аті Декларації про утворення СНД керівниками незалежних Росії, України, Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизії, Туркменії, Узбекистану, Таджикистану. 

Основні засади СНД: 

— збереження територіальної цілісності держав;- співпраця з питань формування єдиного економічного простору, митної політики, екологічної безпеки, боротьби з організованою злочинністю тощо;- право кожної держави на власні збройні сили на базі збройних сил колишнього СРСР. 

ПЕРШІ ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ 

Глава держави — Президент.Голова виконавчої влади – Кабінет міністрів України.Єдиний орган законодавчої влади – Верховна Рада України.Голова судової влади – Верховний Суд. 

8 жовтня 1991 р. – закон «Про громадянство України». 

4 листопада 1991 р. – закон «Про державний кордон України». 

6 грудня 1991 р. – закон «Про збройні сили України». 

Початок січня 1992 р. – введення в обіг власної грошової одиниці – купонів багаторазового використання. З 1 вересня 1996 р. – введення в обіг української національної валюти —  гривні

Січень-лютий 1992 р. – затвердження державної символіки України: Державний герб (малий) – тризуб, Державний прапор – синьо-жовтий, Державний гімн – музика В.Вербицького, слова П.Чубинського (слова були затверджені 6 березня 2003 р.) 

Також були створені Національний банк України, СБУ, Українська фондова біржа, посольства, консульства… 

Проблеми початкового етапу державотворення 

— непідготовленість українського суспільства;- відсутність чіткої концепції державотворення;- незавершеність розподілу функцій між різними гілками влади;- виникнення великої кількості партій без чітких політичних засад та великої підтримки населення;- тісний зв'язок економіки України з народногосподарським комплексом колишнього СРСР.  

ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КРАВЧУКА (1991 – 1994 рр.) 

— втілення ідеї незалежності;- не допустив, завдяки поміркованій політиці, виплеску соціальної напруги;- не зміг реалізувати обіцяну під час виборчих перегонів програму глибоких соціально-економічних перетворень; 

Економічний розвиток України в перші роки незалежності (правління Л.Кравчука) 

— вплив негативних чинників як спадок СРСР (підпорядкування більшості підприємств центру, монополізм, відсутність різних форм власності, неконкурентоспроможність на світових ринках, екстенсивний розвиток, диспропорційність (переважання промисловості групи «А»), застарілість матеріально-технічної бази, міцний зв'язок з економікою країн колишнього СРСР, залежність від енергоносіїв (гас, нафта), високий рівень мілітаризації економіки);- економічна криза (тіньова економіка, гіперінфляція, зростання безробіття, дефіцит державного бюджету, катастрофічне падіння виробництва, борги по зарплаті);- прийняття низки законів: «Про власність», «Про селянське (фермерське) господарство», «Про приватизацію майна державних підприємств»…; 

Необхідні поняття сучасної економіки: 

Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці (несплата податків, приховування доходів, доходи від заборонених видів діяльності тощо). 

Інфляція – зростання цін внаслідок додаткового випуск грошових знаків.

Гіперінфляція – швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінення грошової одиниці, порушення платіжного обігу і нормальних господарських зв’язків. 

Грошова емісія — додатковий випуск в обіг грошових знаків. 

Девальвація – пониження курсу національної чи міжнародної (регіональної) грошової одиниці щодо валют інших країн або дорогоцінних металів. 

Дефолт – нездатність країни сплачувати за своїми борговими зобов’язаннями. 

Дефіцит – перевищення попиту над пропозицією (відсутність певних товарів на ринку). Особливо дефіцит на всі групи товарів був за часів «Застою» та «Перебудови». 

Дефіцит бюджету — перевищення видатків бюджету над доходами. 

Причини невдач економічної політики в перехідний період: 

— відсутність чіткої економічної програми;- нерішучість, повільність, непослідовність у проведенні нагальних економічних реформ;- політична нестабільність, часта зміна урядів;- відсутність законодавчої бази для розвитку ринкової економіки… 

БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС УКРАЇНИ 

Причини: 

— аварія на ЧАЕС;- складнощі утримання ядерної зброї;- жорстка позиція США та Росії; 

14 січня 1994 р. відбулося підписання Тристоронньої угоди Росії, України, США: 

— Росія та США гарантують Україні безпеку;- Україна підтверджує, що приєднається до Договору про непоширення ядерної зброї. 

Результати: 

— Росія стала єдиною пострадянською ядерною державою;- Україна втратила ядерний потенціал, але так і не отримала компенсацій за роззброєння. 

ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА Й ПЕРШІ ВИБОРИ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1994 р.) 

Причини дострокових виборів:— загострення протистояння між Верховною Радою та Президентом;- наростання економічної кризи;- невдоволення населення погіршенням умов життя (у 1993 р. почали страйк шахтарі); 

Особливості виборів до Верховної Ради України: 

— були позачерговими;- відбулися в березні 1994 р.;— проводилися за мажоритарною системою. 

Мажоритарна виборча система – виборча система, за якою враховуються голоси виборців, подані за кандидата, який одержав більшість голосів у конкретних виборчих округах. 

Результати виборів до Верховної Ради: КПУ – 25%, Рух – 5,9%, Селянська партія – 5, 34%, СПУ – 4,15%, безпартійні – 55, 6%. 

Пропрезидентські сили зазнали поразки. Прорахунки влади зробили привабливими гасла комуністів та соціалістів. 

Особливості виборів Президента: 

— відбулися в червні-липні 1994 р.;— зареєстровано 7 кандидатів;- відбувалися в 2 тури. 

Результати виборів Президента: переміг Л.Кучма (52%) 

19 липня 1994 р. Л.Кучма склав присягу на вірність українському народові й офіційно став Президентом України. 

ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КУЧМИ (1994 – 1999 рр.

— призупинення падіння обсягів виробництва;- гальмування економічної кризи в країні;- зупинення гіперінфляції;- введення гривні (1996 р.);- прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.);— утвердження України на міжнародній арені;- дуже повільні темпи соціально-економічних реформ;- політична та економічна нестабільність (за 1994 – 1999 рр. в Україні змінилося 4 уряди). 

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 

Конституційний Договір  політико-правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей документ укладено 8 червня 1995 р. у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Кучмою. 

28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України. Конституція УРСР 1978 р. з усіма змінами та доповненнями втратила чинність. 

Зміни до Конституції України були прийняті 8 грудня 2004 р. 

У жовтні 2010 р. Конституційний суд України визнав зміни до Конституції 2004 р. недійсними, тому сучасна Україна живе за редакцією Конституції 1996 р. 

Основні положення Конституції 

15 розділів, 161 стаття 

— Україна – суверенна, незалежна, демократична, соціальна і правова держава;- єдиним джерелом влади в Україні є народ;- Україна – президентська-парламентська республіка;- Україна – унітарна республіка;- державною мовою є українська;- закріплення різноманітних форм власності 

ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 1998 р. 

— відбулися за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою 

Мажоритарно-пропорційна виборча система – це виборча система, за якою половина депутатів обиралася одномандатними виборчими округами, інша половина – за списками кандидатів у депутати від політичних партій на основі пропорційного представництва. 

— необхідний 4% бар’єр подолали такі партії: КПУ (24,65%), Народний Рух (9,4%), виборчий блок СПУ та СелПУ (8,6%), Партія зелених (5,4%), НДП (5%), Всеукраїнське об’єднання «Громада» (4,7%), ПСПУ (4%), СДПУ (4%); — домінування в парламенті лівих партій (комуністичних та соціалістичних);- жодна політична сила не отримала необхідної кількості голосів для створення парламентської більшості, що гальмувало прийняття найважливіших рішень і законів. 

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ 1999 р. 

— відбулися в листопаді 1999 р.;— зареєстровано 13 кандидатів;- відбулося 2 тури, до 2-го туру вийшли Л.Кучма та П.Симоненко (лідер КПУ);- остаточну перемогу одержав Л.Кучма (56,25%). 

Л. Кучма був переобраний на посаду Президента України на другий строк. 

ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ 2000 – 2002 рр. 

21 січня – 1 лютого 2000 р. – загострення суперечностей у Верховній Раді, у результаті було створено парламентську більшість, переобрання Голови Верховної Ради (Головою став І.Плющ). 

16 квітня 2000 р. – Всеукраїнський референдум із питань зменшення кількості народних депутатів і скасування їх недоторканості; створення двопалатного парламенту; права Президента розпускати парламент у разі не створення постійно діючої більшості та неприйняття бюджету країни. Більшість українців підтримали винесені на референдум питання, але зміни не були реалізовані

28 листопада 2000 р. – початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г.Гонгадзе, який писав критичні статті про діяльність Президента. Загострення політичної ситуації. 

9 березня 2001 р. – масові сутички представників опозиції з правоохоронними органами під час святкування чергової річниці від дня народження Т.Г.Шевченка. 

26 квітня 2001 р. – відставка уряду В.Ющенка, який разом із Ю.Тимошенко очолив формування опозиції Л.Кучмі. 

31 березня 2002 р. – відбулися чергові вибори до Верховної Ради: «Наша Україна» на чолі з В.Ющенко (23,57%), КПУ (19,98%), блок «За єдину Україну» (11,77%), БЮТ (7,26%), СПУ (6,87%), СДПУ(о) (6,27%). Вибори засвідчили поразку лівих партій. 

21 листопада 2002 р. – створення коаліційного уряду на чолі з В.Януковичем

Спроба політичної реформи 

24 серпня 2002 р. була ініційована Л.Кучмою дискусія про необхідність політичної реформи в Україні та внесення змін до Конституції України:- обрання депутатів за партійними списками;- формування коаліційного уряду парламентською більшістю;- парламент призначає прем’єр-міністра, а Президент призначає міністра оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, міністра з питань надзвичайних ситуацій тощо.- наділення Президента правом розпускати парламент у разі не створення більшості, неухвалення бюджету тощо;- розподіл парламенту на 2 палати;- визнання результатів Всеукраїнського референдуму без затвердження будь-яким органом влади. 

6 березня 2003 р. – Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту закону «про внесення змін до Конституції України», у результаті обговорення відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів. 

4 вересня 2003 р. – зустрічний проект Медведчука-Симоненка, за яким Президента обирає не народ, а Верховна Рада (проект спричинив політичну кризу і був скасований). 

Соціально-економічний розвиток України в часи правління Л.Кучми (1994 – 2004 рр.) 

— оприлюднення у жовтні 1994 р. антикризової соціально-економічної програми Л.Кучми (стабілізація фінансово-грошової системи, зменшення податкового тиску, розширення приватного сектора економіки, децентралізація управління економікою, вирішення питань земельної власності, входження України у світовий економічний простір, реформування соціальної сфери…);- прийняття у лютому 2000 р. програми «Україна: поступ у ХХІ ст. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 рр.»;— розробка урядом В.Ющенка у квітні 2000 р. програми «Реформи заради добробуту»;— Позитивні зрушення в економіці: часткова стабілізація; зниження інфляції; введення гривні, зменшення заборгованості виплат зарплат, пенсій, стипендій; проведення приватизації; роздержавлення землі…;- у результаті перетворень з 2000 р. почалося зростання економічних показників;- Негативні тенденції: корупція; тіньова економіка; несправедлива приватизація; вивезення капіталу за кордон; нехватка іноземних інвестицій; низька вартість робочої сили; диспропорційність економіки… 

Президентські вибори 2004 р. («Помаранчева революція») 

У 2004 р. Конституційний суд України визнав, що Л.Кучма має право балотуватися на посаду Президента України третій раз, але Л.Кучма відмовляється. Кандидатом від влади стає В.Янукович. Усього висунуто 26 кандидатів. 

31 жовтня 2004 р. – І тур виборів: В.Ющенко – 39,26; В.Янукович – 39,11%. 

21 листопада 2004 р. – ІІ тур виборів. ЦВК (Центральна виборча комісія) оголосила переможцем В.Януковича. Прихильники В.Ющенка наголосили, що під час виборів були масові фальсифікації. У результаті: 

Увечері 21 листопада 2004 р. на майдані Незалежності м. Києва зібрався мітинг, який переріс у «Помаранчеву революцію» (мітинг був заздалегідь підготовлений та спланований В.Ющенком та його прихильниками). 

24 листопада 2004 р. – ЦВК офіційно підтвердила перемогу В.Януковича. Опозиція оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді. Опозиція оголосила про створення Комітету національного порятунку і проведення Всеукраїнського політичного страйку. До Києва почали з’їжджатися прихильники В.Януковича. 

26 листопада 2004 р. – початок переговорів іноземних лідерів з кандидатами у Президенти України. Було прийняте рішення не допустити силовий варіант розвитку подій. 

27 листопада 2004 р. – Верховна Рада прийняла постанову про політичну кризу, визнала фальсифікацію виборів, висловила недовіру ЦВК. 

28 листопада 2004 р. – у Сєверодонецьку відбувся з’їзд депутатів, на якому лідери Харківської, Донецької та Луганської областей закликали до проголошення Південно-Східної Автономної Республіки. Був взятий курс на сепаратизм (відокремлення). 

3 грудня 2004 р. – Верховний Суд виніс рішення про переголосування ІІ туру президентських виборів. 

8 грудня 2004 р. – Верховна Рада прийняла зміни до закону «Про вибори Президента України», зміни до Конституції, переобрання складу ЦВК… 

26 грудня 2004 р. – переголосування ІІ туру: В.Ющенко – 51,9%, В.Янукович – 44,21% 

23 січня 2005 р. – інавгурація нового Президента України В.Ющенка. 

Наслідки «Помаранчевої революції» 

Позитивні: 

— набуття Україною іміджу демократичної держави;- формування привабливого інвестиційного клімату;- укрупнення політичних партій;- створення передумов для прозорих ринкових реформ;- розширення свободи слова;- зростання національної самосвідомості. 

Негативні: 

— не відбулося розмежування бізнесу і влади;- відсутність прозорої кадрової політики, «кумівство»;- відсутність реальної боротьби з корупцією;- неефективність дій уряду;- популізм та відсутність чіткого плану дій керівництва;- неврахування інтересів регіонів України. 

Основні політичні події часів правління Президента В.Ющенка 

Зима-весна 2005 р. – початок конфронтації між політичними силами, що сприяли перемозі В.Ющенка: Ю.Тимошенко (прем’єр-міністр), О.Зінченко (голова секретаріату Президента), П.Порошенко (секретар Ради національної безпеки та оборони). Уряд декларую початок кампанії з реприватизації. На міжнародній арені В.Ющенко отримує дружній прийом на Заході. На пострадянському просторі спроба відродити ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Загострюються відносини з Росією. 

Літо 2005 р. – реприватизація «Криворіжсталі». Російський «Газпром» попереджає про підвищення цін на газ. Уряд не вживає заходів щодо звільнення від енергозалежності від Росії. 

Осінь 2005 р. – В.Ющенко відправляє у відставку уряд Ю.Тимошенко. Новим прем’єр-міністром стає Ю.Єхануров. В.Ющенко укладає угоду з В.Януковичем. Переговори з «Газпромом» заходять у глухий кут. Україна входить у новий рік, не підписавши контракту закупівлі російського газу. 

Зима 2006 р. – міжнародний скандал: Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі російського газу. Верховна Рада вимагає відставку уряду Ю.Єханурова, але В.Ющенко не піддається тиску. 

26 березня 2006 р. – вибори до Верховної Ради за пропорційною системою (партійними списками). Результати: Партія регіонів (32,14%), БЮТ (22,29%), блок «Наша Україна» (13,95%), СПУ (5,69%), КПУ (3,66%). 

Літо 2006 р. – колишні союзники В.Ющенка СПУ переходять на сторону Партії регіонів і КПУ, що призводить до створення «антикризової коаліції». В.Янукович стає прем’єр-міністром. Головою Верховної Ради стає лідер СПУ О.Мороз. В.Ющенко добивається підписання політичними силами «Універсалу національної єдності». Ю.Тимошенко відмовляється підписувати Універсал. 

Осінь 2006 р. – прем’єр-міністр В.Янукович заявляє про неготовність вступу України до НАТО. Росія іде назустріч у питаннях про ціну на газ. 

2 квітня 2007 р. В.Ющенко наказом розпустив Верховну Раду. 

30 вересня 2007 р. відбулися дострокові вибори до Верховної Ради за пропорційною системою. Результати: Партія регіонів (34,37%), БЮТ (30,71%), НУНС (Наша Україна – Народна Самооборона) (14,5%), КПУ (5,39%), блок Литвина (3,91%). СПУ не увійшла до складу парламенту. Головою Верховної Ради стає А.Яценюк

18 грудня 2007 р. прем’єр-міністром стає Ю.Тимошенко

Наприкінці 2008 р. – початку 2009 р. Україна вступає у світову економічну кризу (падає ВВП, збільшується безробіття, зростає інфляція). Новий газовий конфлікт з Росією. 

вересень 2008 р. – А.Яценюк подає у відставку з посади голови Верховної Ради. 

Жовтень 2008 р. – В.Ющенко заявив про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, але окружний адміністративний суд Києва зупинив дію указу Президента. В.Ющенко звільнив суддю і розформував Київський окружний суд. Проте В.Ющенко, враховуючи економічну кризу, зупинив дію свого указу. 

Листопад 2008 р. – формування нової коаліції НУНС, БЮТ, Блок Литвина. В.Литвинстає головою Верховної Ради. 

7 січня 2009 р. – Росія припинила поставки газу в Україну. Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі газу. Експерти Євросоюзу це підтвердили. 

19 січня 2009 р. – підписання урядом Ю.Тимошенко невигідного газового договору з Росією. 

17 січня 2010 р. – І тур виборів Президента України. У другий тур потрапили Ю.Тимошенко (25,05%) та В.Янукович (35,32%). 

7 лютого 2010 р. – ІІ тур. Результати: В.Янукович (48,95%), Ю.Тимошенко (45,47%) 

25 лютого 2010 р. – інавгурація Президента України В.Януковича

11 березня 2010 р. – формування нової парламентської коаліції «Стабільність та реформи» (Партія регіонів, КПУ, блок Литвина). Новим прем’єр-міністром стає лідер Партії регіонів М.Азаров

Квітень 2010 р. – підписання нового вигідного газового договору з Росією, а також договору про продовження дислокації у Севастополі російського чорноморського флоту на 25 років до 2042 р. 

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ 

Правова база зовнішньої політики України 

— Декларація про державний суверенітет України (липень 1990 р.);- Основні напрямки зовнішньої політики України (липень 1993 р.);- Воєнна доктрина України (жовтень 1993 р.);- Конституція України (червень 1996 р.). 

Участь України у міжнародних організаціях 

1992 р. – ратифікація Гельсінських угод, вступ до Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). 

1992 р. – вступ до Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку. 

1992 р. – спів засновниця Чорноморського Економічного співробітництва. 

1997 р. – українець Г.Удовенко головував на генеральній асамблеї ООН. 

2000 – 2001 рр. – Україна – непостійний член Ради Безпеки ООН. 

Участь України у миротворчих операціях ООН у Хорватії, Боснії та Герцеговині, Сьєра-Леоне тощо. 

Європейська інтеграція 

1994 р. – Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС; 

1995 р. – затвердження стратегії співробітництва ЄС та України; 

1995 р. – вступ України до Ради Європи; 

2003 р. – Україна набула статусу країни-сусіда ЄС; 

2005 р. – отримання Україною статусу країни з ринковою економікою; 

2008 р. – вступ України до СОТ (Світової Організації Торгівлі). 

Співробітництво з НАТО 

1994 р. – участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру»; 

1999 р. – Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО; 

1998, 2001 р. – допомога НАТО в подоланні наслідків повеней у Закарпатті; 

2002 р. – Україна заявила про намір вступу до НАТО. 

Співробітництво з країнами СНД 

8 грудня 1991 р. – вступ до СНД; 

1993 р. – асоційоване членство в Економічному Союзі країн СНД; 

1995 р. – військово-технічне співробітництво в межах Алматинської угоди про створення Обєднаної системи протиповітряної оборони; 

2003 р. – угода про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП). 

Взаємини України з сусідніми державами 

Росія 

Росія – найбільший торговельний партнер України. 

1997 р. – Договір про дружбу і співробітництво з РФ. 

2003 р. – затверджено сухопутний кордон; не вирішене питання про кордони у Керченській затоці та Азовському морі. 

2003 р. – конфлікт через будівництво Росією дамби до українського о.Тузла у Керченській затоці. 

2005-2006 рр., 2008-2009 рр. – газові конфлікти з Росією. 

Білорусь 

1995 р. – Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво. 

Білорусь – один з найбільших торгових партнерів України. 

Молдова 

2001 р. – Договір про кордони: Україна передала Молдові частину території Подунавʼя. 

Україна є посередником у розв’язанні Придністровського конфлікту між Молдовою та самопроголошеною Придністровською республікою. 

Польща 

Польща першою визнала Україну. 

1992 р. – Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. 

Угорщина 

1991 р. – Договір про добросусідство і співробітництво. 

Спільне протипаводкове облаштування басейну р. Тиса. 

Словаччина 

1993 р. – Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. 

Румунія 

Початок 90-х років – територіальні претензії Румунії щодо Північної Буковини, Бессарабії, о. Зміїний. 

1997 р. – Договір пор відносини добросусідства і співробітництва. 

Лютий 2009 р. – за заявою Румунії Міжнародний суд у Гаазі розв’язав румунсько-українську суперечку щодо делімітації континентального шельфу. 

Делімітація (кордону) – визначення загального напряму й проходження кордону між державами. 

Рішення Міжнародного суду від 3 грудня 2009 р. 

— Зміїний є островом і невід’ємною часткою України;- Україна отримала зону Чорного моря, удвічі більшу за зону Румунії;- Розподіл спірної зони: 25% отримала Україна, 75% — Румунія. 

РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НА МЕЖІ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ

У сучасній Україні відбувається великомасштабна трансформація соціального буття, змінюються соціальні цінності, норми діяльності та поведінки людей, що зумовлює необхідність підвищення ролі та значення накопичення нових знань протягом усього життя людини. Брак і викривлення історичних знань, деформованість національної свідомості та несформованість активної громадянської позиції посттоталітарного українства породжують складні суспільні процеси, які відбуваються сьогодні.

Освіта

1996 р. — Закон України «Про освіту»

202002р. — Закон України «Про вищу освіту»
2005    р. травень — приєднання України до Болонського процесу — включення України до єдиної системи вищої школи
2006    р.— Державна програма «Інформаційні та комунікаційні Технології в освіті та науці на 2006-2010 роки»
2006 р. — Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр.

Наука

Провідним центром розвитку наукових досліджень є Національна академія наук — HAH України. Вагомий внесок у розвиток української науки внесли академіки Ю.Митропольський (математична фізика), П. Костюк (фізіологія), Ю. Гузь (механіка), Ю. Глеба (клітинна інженерія), В. Грищенко ( кріобіологія), В. Тацій (правознавство), П. Тронько, В. Смолій (історія), І. Курас (політологія), В. Шинкарук (філософія)

2007-2008 рр. — всеукраїнська науково-популярна акція. «Великі українці» — за результатами народного голосування перше місце посів Ярослав Мудрий, друге — академік М. Амосов, третє — С. Бандера. Участь України у найбільших міжнародних космічних програмах «Морський старт», «Глобалстар», політ в космос українського космонавта Л. Каденюка

Література

Свобода письменницької творчості різних жанрів. До здобутків української літератури належать твори Б. Олійника «Трубить Трубіж», Ліни Костенко, зокрема, «Берестечко», М. Вінграновського «Северин Наливайко», П. Загребельного «Тисячолітній Миколай», «Ангельська плоть», Ю. Мушкетика «Страх підстарости Чаплинського». Виходять твори молодих письменників: Є. Пашковського «Щоденний жезл», роман-легенда Р. Іваничука «Рев оленів нарозвидні», повість А. Дімарова «Молитва до Марії» тощо. Сучасну українську літературу визначають:  Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Марк Йогансен, Тарас Фадюк, Марія Матіос, Ірен Роздобудько.

Мистецтво

1996    р. — відновлення пам'ятника Княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві (1911 р. скульптор І. П. Кавалеріям).

1997    р. — пам'ятник Ярославу-Мудрому в Києві
1998    р. — пам'ятник  Михайлові Грушевському в Києві.
1999    р. — відбудовано Михайлівський Золотоверхий Собор, споруджений 1108 — 1113 рр. внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем. Собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняному розчині технікою «мішаної кладки»  із використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки та фрески. В 1934-35 рр. собор було зруйновано. Частина фресок і мозаїк зберігалася в Софійському соборі. Частина реліквій було вивезено до Росії і знаходиться у Третьяковській галереї.
1999 р. — пам'ятник героям комедії «За двома зайцями».
2002 р. — пам'ятник Лесю Курбасу (25.02, І887 р. — 3.11. 1937 р.). Автори скульптор Микола Рапай та архітектор В'ячеслав Дормідонтов
2002 р. — Монумент Незалежності на Майдані Незалежності. На облицьованій білим мармуром колоні стоїть дівчина в національному вбранні, яка тримає гілку калини, — символ України. Висота-монумента — 42 метри. Автор проекту скульптор Анатолій Кущ
2005 р. — початок створення музейного комплексу «Мистецький Арсенал» — центру презентації і популяризації української культури, збереження та примноження національного культурного багатства, сприяння розвитку мистецтва та музейної справи. Змістовне наповнення комплексу передбачає створення окремих музеїв (народного мистецтва, історичних коштовностей, приватних колекцій тощо).
2007 р. — акція «Сім чудес України», вибір українців — заповідник «Кам'янець», Києво-Печерська лавра, дендропарк «Софіївка», Софія Київська, заповідник Херсонес Таврійський, острів Хортиця, Хотинська фортеця.

 

ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ 

Леонід Кравчук (грудень 1991 р. – липень 1994 р.)Леонід Кучма (липень 1994 р. – грудень 2004 р. – 2 строки)Віктор Ющенко (січень 2005 р. – лютий 2010 р.)Віктор Янукович (з лютого 2010 р.) 

ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 

Леонід Кравчук ( липень 1990 р. – грудень 1991 р.)Іван Плющ (грудень 1991 р. – травень 1994 р.)Олександр Мороз (травень 1994 р. – травень 1998 р.)Олександр Ткаченко (липень 1998 р. – січень 2000 р.)Іван Плющ (лютий 2000 р. – травень 2002 р.)Володимир Литвин (травень 2002 р. – травень 2006 р.)Олександр Мороз (липень 2006 р. – листопад 2007 р.)Арсеній Яценюк (грудень 2007 р. – листопад 2008 р.)Володимир Литвин (з грудня 2008 р. — грудень 2012 р.)Володимир Рибак (з грудня 2012 р.)

ГОЛОВИ УРЯДУ УКРАЇНИ (ПРЕМ’ЄР МІНІСТРИ) 

Вітольд Фокін (жовтень 1990 р. – жовтень 1992 р.)Леонід Кучма (жовтень 1992 р. – вересень 1993 р.)в. о. Юхим Звягільський (вересень 1993 р. – серпень 1994 р.)Віталій Масол (червень 1994 р. – березень 1995 р.)Євген Марчук (березень 1995 р. – травень 1996 р.)Павло Лазаренко (травень 1996 р. – червень 1997 р.)Валерій Пустовойтенко (липень 1997 р. – грудень 1999 р.)Віктор Ющенко (грудень 1999 р. – травень 2001 р.)Анатолій Кінах (травень 2001 р. – листопад 2002 р.)Віктор Янукович (листопад 2002 р. – січень 2005 р.)Юлія Тимошенко (січень – вересень 2005 р.)Юрій Єхануров (вересень 2005 р. – серпень 2006 р.)Віктор Янукович (серпень 2006 р. – грудень 2007 р.)Юлія Тимошенко (грудень 2007 р. – березень 2010 р.)Микола Азаров (з березня 2010 р.)

0

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *