Розкрийте причини і наслідки розпаду Київської держави.

 Із другої половини XII ст. починається новий період в історії українських земель – період феодальної роздробленості, а це призводить до занепаду економіки і культури руських земель.По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпалася на багато князівств і земель. Основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості в сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.

 Серйозними причинами роздробленості можна назвати й великі розміри держави та пов’язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці, у кїраїні панувало натуральне госпродарство. Зростала роль окремих міст і земель. У процесі децентралізації виділилися Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.

 Процес розпаду прискорювався через те, що в ХІІ ст.. єдиного народу ще не існувало. Крім того, шлях з варяг в греки втратив своє значення через переміщення європейської торгівлі на Середземне море.Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили – дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники.

 Розпад Русі супроводжувався війнами між князями. У 1132-1168 рр. головною метою князів було захоплення Києва і титулу великого князя. 1169 р. Київ був розорений суздальським князем Андрієм Боголюбським, після того влада великого князя київського різко слабшає.

 У 60–70 роки XII ст. виділилися два центри, які намагалися об’єднати навколо себе руські землі, – Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства, яке ставило власні місцеві інтереси вище загальнодержавних, знову викликало загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. У ХІІІ ст.. Київська земля – лише одне з багатьох феодальних князівств.

 Таким положенням Київської Русі скористалися зовнішні вороги – лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи.

0

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *