Охарактеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці 16-17 ст.

Центром вищої освіти й науки в Україні стала Києво-Могилянська академія Центром освітнього, наукового і культурного життя в Україні була Києво-Могилянська школа, заснована в 1632 р. митрополитом Петром Могилою (1596-1647). За гетьманування Івана Мазепи для Києво-Могилянської академії спорудили будинок. Це був Читать дальше …

Проаналізуйте суть змін у стані освіти,які відбулися на українських землях з середини 14 ст. до середини 17 ст.

Наприкінці ХІV ст. значна частина української території входила у Велике князівство Литовське, де діяли православні школи. Саме ці школи забезпечували основи грамотності. Викладовою мовою в них була церковнослов’янська. Вищі верстви українського громадянства почали швидко підпадати під вплив польської культури та Читать дальше …

Соціальна структура та соціальні відносини на українських землях в період литовсько-польської доби.

Місцеві феодали, як правило, зберегли свої вотчини. Литовці запозичили попередню структуру управління, військову організацію, судову систему тощо. З ХVІ ст. на українських землях діяли Литовські статути – кодекси середньовічного права. З ІІ пол. ХV ст. на українських землях було усунуто Читать дальше …

Передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку

Під ударами монголо-татарів Київська Русь остаточно розпалася на окремі, залежні від завойовників князівства, і перестала існувати як держава. Однак естафету київської державності підхопило Галицько-Волинське князівство, яке стало безпосереднім її спадкоємцем. Галицько-Волинське князівство виникло не стільки внаслідок розпаду Київської Русі, насамперед Читать дальше …

Геополітика Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

!!!Порівнюючи роль і місце Галицько-Волинської держави у європейському геополітичному просторі із Київською Руссю у період її апогейного розвитку, слід відзначити, що найзахідніша частина колишньої Києво-Руської імперії закономірно зберегла і продовжила основні вектори її геополітики. Однак, необхідно врахувати ту обставину, що Читать дальше …

.Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості Київської Русі.

Після смерті Мстислава Володимировича 1132р. утворилося Галицьке, Володимир-Волинське, Київське, Переяславське, Тмутараканське, Чернігово-Сіверське та інші князівства. Ці процеси поклали початок четвертому періоду розвитку Русі. Політичну роздробленість спричинило кілька факторів:-великі простори держави та етнічна неоднорідність населення;-зростання великого феодального землеволодіння;-відсутність чіткого незмінного механізму Читать дальше …

Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича,спрямованих на централізацію Київської Русі.

Адміністративна реформа була спрямована на ліквідацію “племінних княжінь” і запровадження нового адміністративно-територіального поділу. Територія була розділена на уділи. Врядувати в них Володимир призначав своїх синів, родичів, довірених осіб – посадників. Їм належала військова, адміністративна та судова влада, яку вони чинили Читать дальше …

Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток Київської Русі.

Офіційне запровадження християнства – панівної ідеології Київської Русі – її правлячою верхівкою наприкінці 80-х років X ст. було значною історичною подією,яка суттєво вплинула на життя давньоруського суспільства. У середині X ст. Київська Русь опинилася на роздоріжжі. У виборі релігії перед Читать дальше …

Висвітліть особливості розвитку освіти в Київській Русі.

Україна має давні традиції освіти. Ще Князь Київський Володимир Великий, за словами літописця “почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку”. Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах Читать дальше …

Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.

На першому етапі державотворення у Русів переважали організаційні риси, властиві княжінням. На жаль, цей період розвитку державності залишається маловідомим через відсутність певних історичних джерел. Більше оповідають літописці про другу половину ІХ-ХІІст., коли в Русі верховна влада зосереджувалася в руках великого Читать дальше …