Основні положення селянської реформи 1861

9 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Положення щодо селян, які вийшли з кріпосної залежності». Селяни отримали особисту свободу, певні громадянські права, але за поміщиками зберігалося право власності на землю. Селяни зберігали право на користування земельними наділами із збереженням повинностей до повного викупу землі у поміщиків. Певні категорії селян наділів не отримали зовсім. Наділення селян землею відбувалося відповідно до певних правил, які різнилися для окремих регіонів і передбачали значне скорочення селянських наділів залежно від якості землі. Тимчасовозобов'язаний стан зберігався до повної сплати селянами 20% викупної суми. Цей період тривав упродовж 20 років, і лише у 1881 р. було прийнято рішення про завершення викупу в обов'язковому порядку й припинення тимчасовозобов'язанного стану. Реформа 1861 р. означала, ода епоха феодалізму в Російській імперії, а отже й в Україні, закінчувалася, хоча його пережитки ще тривалий час залишалися реальністю господарського життя країни. Це проявлялося насамперед у збереженні величезних поміщицьких володінь та обезземеленні більшості селянства.Тривалий час селяни залишалися затиснутими відробітками та повинностями,викупними платежами. Скасування кріпацтва стало прогресивним кроком, сприяючи розвиткові нових економічних відносин не лише на селі, а й в усьому народному господарстві.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *