Люблінська унія та її наслідки для українських земель

Тяжкі обставини, в яких опинилась Литва внаслідок Лівонської війни з Росією, змусили правлячі кола Великого князівства Литовського піти на дальше зближення з Польщею, щоб використати її сили у боротьбі з Росією і зміцнити своє зовнішньополітичне становище. З свого боку, польські правлячі кола квапилися скористатись із тяжкого воєнного становища Великого князівства Литовського, щоб здійснити його інкорпорацію, передусім захопити ті українські землі, якими воно володіло. Ці й інші розбіжності в планах різних кіл з повною виразністю проявилися на сеймі польських і литовських феодалів у Любліні. Наприкінці грудня 1568 р. в Люблін з'їхалися посли (депутати) від сеймів Польщі й Великого князівства Литовського. Спільне засідання розпочалося 10 січня 1569 р. 1 липня 1569 р. посли Великого князівства Литовського склали присягу на вірність польсько-литовській унії і підписали унітарний акт, продиктований їм, по суті, польськими магнатами.

Згідно з актом Люблінської унії Польське королівство і Велике князівство Литовське об'єднувалися в єдину державу — Річ Посполиту — з виборним королем на чолі та з спільними сеймом і сенатом. Відтепер договори з іноземними державами мали укладатися від імені Речі Посполитої. Польській шляхті надавалося право володіти маєтками у Великому князівстві Литовському, а литовській — у Польщі. Митні кордони між Польщею і Литвою ліквідовувалися. На всій території Речі Посполитої впроваджувалася єдина монета. Разом з тим Литва зберігала певну автономію: своє право і суд, адміністрацію, військо, скарб, офіційну «руську» мову.

Приєднання Волині, Київщини і Брацлавщини до Польщі різко посилило на ці українські землі експансію польських світських і духовних феодалів, до яких приєдналися й українські магнати з Волині. Захоплення селянських і козацьких земель супроводжувалося посиленням соціального гніту й наступом на національні права українського населення і його релігію. Все це загострювало класові й національні суперечності. Велике князівство Литовське втратило велику частину території і політичну незалежність. Річ Посполита як «об'єднана» держава була лише прикриттям пріоритету в ній польських феодалів.

Люблінська унія розширила територію Польщі та збільшила її матеріальні ресурси. Разом з тим вона заклала основи розпаду феодальної Польщі у майбутньому. Експансія на Східну Україну мала своїм наслідком утворення величезних латифундій і зміцнення економічних та політичних позицій польських магнатів.

 

 

 

0

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *