«Перебудова» М.С. Горбачова і Україна.

 Після смерті генерального секретаря ЦК КПРС К. Черненка в березні 1985 року на посаду керівника партії і держави обрано Михайла Горбачова. Саме за його ініціативою розпочалася перебудова в СРСР (з квітня 1985 року). Перебудова мала охопити п'ять провідних сфер життєдіяльності суспільства:

 • економіку (перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних);

 • внутрішню політику (демократизація суспільного життя та народовладдя);

 • зовнішню політику (припинення «холодної війни» та побудова спільноєвропейського дому);

 • соціальну сферу (поліпшення матеріального та культурного добробуту населення);

 • ідеологію (ліквідація цензури; гласність, вільне виявлення думки громадян).

 Теоретично ідеї перебудови мали шанс на реалізацію, але, як показало подальше життя, крім загальних декларацій, М. Горбачов так і не зміг протягом 6-річного періоду висунути будь-яку практичну концепцію реформування радянського суспільства.

 Перебудова швидко зайшла в глухий кут, поглибила суспільно-політичну, економічну та національну кризи, завершилася розпадом СРСР. Партійне керівництво України на словах однозначно виконувало «маневри» кремлівського керівництва, а насправді певний час блокувало перебудовчі процеси в Україні.

 Перебудова мала чотири етапи:

 • березень 1985 року — січень 1987 року — перебудова здійснюється під гаслом «більше соціалізму»;

 • 1987-1988 pp. — основний лейтмотив — «більше демократії»;

 • 1989-1990 pp. — розмежування й розкол у таборі провідників перебудови;

 • 1991 рік — перемога радикал-реформізму, розпад СРСР.

 Перебудовчі процеси в Україні контролювала управлінська номенклатура тоталітарної держави. Протягом 1985-1987 pp. в Україні не було значних політичних сил у вигляді громадських об'єднань та народних фронтів, які виникли в Прибалтиці та Росії. На тлі загального розвалу ситуація в Україні залишилася відносно стабільною.

 
 
 
 
 

0

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *