Дані об'єктивного обстеження:

  • Загальний статус

Об’єктивно: загальний стан – задовільний, свідомість – ясна, положення в ліжку — активне, тіло будова – правильна, конструкційний тип – нормостенічний. Зріст 138 см, вага 30 кг, температура тіла 36,6°С.Шкіра та видимі слизові оболонки:Суб’єктивно: біль, свербіж, та парестезії не відмічаються. Об’єктивно: колір шкіри не змінений, звичайного притаманного всім кольору. Слизова оболонка блідо-рожевого кольору. Зміни кольору на якихось окремих ділянках не відмічаються. Висипів та плям на шкірі та слизовій не спостерігається. Волосся: оволосіння жіночого типу, сивини та облисіння немає. Нігті: нормальної форми. Підшкірно-жирова клітковина:Ступінь розвитку – помірний, розподіл – рівномірний, набряки відсутні. Лімфатичні вузли: Було пропальповано бімануальним способом лімфатичні вузли голови та шиї. Вони збільшені, еластичної консистенції, болісні. М'язи: Суб'єктивно: Болі: не відмічаються. Об'єктивно: Загальний розвиток – добрий. Асиметрія окремих груп м'язів, тремор, паралічі парези, відсутні. Болючість при пальпації — відсутня. Ущільнень немає, Тонус – нормальний. Кістки: Суб'єктивно: Болі: відсутні. Суглоби:Суб'єктивно: Болі: відсутні. Об'єктивно. Зміна форми – не спостерігається, шкіра над суглобами не змінена. Об'єм активних і пасивних рухів – збережений.

Серцево-судинна система: При аускультації вислуховуються I і II тони серця нормальної гучності, без розщеплення і шумів. Пульс — 75 ударів у хвилину, ритмічний, правильний, повного наповнення, твердий, синхронний. Співвідношення частоти дихання і пульсу 1:4. . АТ max — 130/90 мм.рт.ст., АТ min — 120/80 мм.рт.ст.

Система органів дихання: Дихання через ніс вільне, виділень з носа немає, запаху теж, кровотечі з носа не спостерігалися впродовж всього життя, частота дихання 20 за хвилину. Зміна в частоті дихання в спокійному стані не відбувається. Дихання ритмічне, змін не спостерігається, задишки та приступів ядухи немає. Не кашляє. Голос – гучний, голосний, ясний, тремтіння в нормі. Перкуторний звук ясний , легеневий. Аускультація легень. Дихання везикулярне, хрипи відсутні і не прослуховуються, шум тертя плеври і плеску відсутній.

Нервова система: Свідомість – ясна, реакція на оточуюче – адекватна, емоційний настрій – позитивний, мова – спокійна, розлади не спостерігаються. Черепномозкові нерви: зір гострий, зіниці звужені, реакція на світло жива, обличчя семетричне. Координація рухів нормальна, хода активна, м’язовий тонус в нормі, судоми та тремтіння – немає, рефлекси – жваві. Патологій немає. Чутливість в нормі, дермографізм – білий. Менінгіальні симптоми – відсутні, симптоми Хвостека і Люста – не виявлені.

Система органів травлення: Огляд живота, живіт нормальної конфігурації,збільшеня та вздуття не спостерігається., при поверхневій пальпації нормальна чутливість шкіри, черевні м’язи розслаблені, болючість при пальпації відсутня, симптом Щоткіна – Блюмберга не спостерігається, грижових отворів та вип’ячувань немає. Глибока пальпація показала що всі органи черевної порожнини в нормі, не потребують додаткового обстеження. Шум плескоту відсутній. Поверхня печінки гладенька, твердої консистенції. Пальпація печінки безболісна, жовчний міхур в нормі. Селезінка нормальна гладенька поверхня, еластичної консистенції, при пальпації не болюча. При перкусії живота тимпанічний звук, огляд анальної ділянки наявність запальних явищ, ерозій, тріщин, фістул, кондилом, випадіння слизової або всіх шарів прямої кишки. Не виявлено.

  • Консультація інших спеціалістів

Пацієнта було направлено для надання даних про стан його здоров’я до лікаря педіатра, ендокринолога, отоларинголога, та інфекціоніста.

  • Диференційний діагноз

Перш за все проводять з псевдотуберкульозом, який ще має назву далекосхідної скарлатиноподібної гарячки. Необхідно врахувати, що елементи висипки при цій хворобі більші, з'являються частіше на 3-4-й день переважно на згинальних поверхнях і навколо суглобів на фоні незміненої шкіри. На обличчі екзантема відсутня. Характерні гіперемія і набряк кистей й ступнів. Спостерігаються біль у животі, диспепсичні розлади, поліартрит, збільшення печінки, жовтяниця, чого немає при скарлатині. Допомагає діагностиці застосування бактеріологічних і серологічних методів. На відміну від скарлатини, кір має початковий катаральний період (кашель, нежить, набряк обличчя, повік, кон'юнктивіт, ларингіт). Екзантема рясна, у вигляді великих макуло-папул. Типова етапність висипання — спочатку на обличчі, шиї, верхній частині грудей, на 2-гу добу — на тулубі, верхніх кінцівках, на 3-тю — на нижніх кінцівках. Патогномонічною є поява за 1-2 дні до висипки плям Бєльського — Філатова — Копліка. Висипка залишає після себе пігментацію і висівкоподібне лущення. При краснусі висипка поліморфна у вигляді блідо-рожевих розеол і короподібних елементів, може розташовуватись на всьому тілі, а частіше на кінцівках і сідницях. Збільшені задньошийні і потиличні лімфовузли. В аналізі крові лейкопенія. Відсутні ознаки тонзиліту, «малиновий» язик; дермографізм червоний, після зникнення висипки немає лущення. Перебіг стафілококової інфекції може часом супроводжуватися скарлатиноподібною висипкою, тонзилітом і «малиновим» язиком. Однак слід враховувати наявність первинного гнійного вогнища; висипка з'являється навколо нього на 3-4-й день хвороби. Колір шкіри змінюється мало. Екзантема тримається лише 1-2 дні. При застосуванні деяких токсичних ліків (антибіотики, сульфаніламіди) і харчових продуктів (мед, яйця, варення) може з'явитись токсико-алергічна скарлатино-подібна висипка.Разом з тим піднебінні мигдалики і слизова оболонка зіву залишаються без змін, висипка може рецидивувати після повторного попадання в організм тих самих алергенів.

  • Кінцевий діагноз:

Основне захворювання — Скарлатина. Супутнє захворювання –стоматит;

  • Етіологія основного захворювання

Джерелом інфекції при скарлатині є хворий з перших годин хвороби. Заразний період — 7—8 днів з початку хвороби. Збудник передається повітряно-краплинним шляхом під час безпосереднього контакту з хворим. Зараження може відбуватись також через посуд, іграшки, білизну, якими користується хворий. Найчастіше хворіють діти від 2 до 7 років. Перенесена хвороба залишає стійкий імунітет.

  • Патогенез основного захворювання

Вхідні ворота інфекції — ділянка горлового лімфатичного кільця. Характерним для скарлатини є токсична, запальна, алергізуюча дія стрептокока. Стрептокок виробляє екзотоксин, що має високу пірогенність і цитотоксичність. Поряд із цим стрептокок продукує інші патогенні чинники: стрептолізини, гіалуронідазу, стрептокіназу та ін. Гіалуронідаза підсилює всмоктування токсинів із ділянки інфекції, стрептолізини мають гемо- і цитолітичну дію.

  • Лікування :

Лікування скарлатини здійснюють на дому, за винятком важких і ускладнених випадків. Необхідно дотримуватися постільного режиму протягом 7-10 днів. Етіотропним препаратом вибору залишається пеніцилін у добовій дозі 3 млн ОД курсом 10 діб. Призначають полоскання горла розчином фурациліну (1:5000), настоями ромашки, календули, евкаліпту. Показані вітаміни та антигістамінні засоби в звичайних терапевтичних дозах. Знято м’які та тверді зубні відкладення.

  • Щоденник :

Перше відвідування пацієнт прийшов з скаргами на болі у горлі та не зрозумілі для нього білі плями на оральній стороні губи та почервоніння на слизовій оболонці щік та піднебіння. Було проведено огляд, та направлено пацієнта на обстеження до ЛОРа, інфекціоніста та ендокринолога. Взято мазок з слизової оболонки на дослідження. Наступне відвідування, призначено антибіотик пеніцилін в добовій дозі 3 млн ОД курсом 10 діб та полоскання фурациліном. Знято м’які та тверді зубні відкладення

  • Прогноз :

Після назначеного лікування стан здоров’я пацієнта покращився, прогнози позитивні, лікування змінюватися не буде.

  • Епікриз.

Думішинець Тетяна Анаталіївна, 5 червня 2009 року. Ужгородський р-н, с. Барвінок 47. Виховується в дитячому садочку с. Підгорб. Місце мало звернення батьків на нездужання дитини, а саме білі плями на слизовій оболонці губ з оральної сторони, набряк та почервоніня слизової оболонки щік та піднебіння, при огляді було виявлено збільшенні лімфатичні вузли, зіміни в покривах язика. З слизової оболонки ротової порожнини пацієнта було взято маок на дослідження та попередньо поставлено діагноз Скарлатина. Також було виписано напрвавлення на обстеження до лікарів ендокринолога, ЛОРа, інфекціоніста. При другому відвідуванні було назначено лікування антибіотиками а саме пеніцилін в добовій дозі 3 млн ОД курсом 10 діб та призначено полоскання горла розчином фурациліну (1:5000), настоями ромашки, календули, евкаліпту. Призначено антигістамінні препарати та вітаміни. Знято м’які та тверді зубні відкладення. Проведено навчальну роботу по доглядом за ротовою порожниною. На третьому відвідуванні було помітно що лікування дає результати, то лікування не змінювалося. Через 10 днів у пацієнта повністю відновився стан здоров’я.

0

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *